Структурно-словотвірний аналіз мікротопонімії південно-західного опілля на прикладі монолексемних лінгвальних фактів

Abstract

Для сучасного мікротопонімотворення будь-якої місцевості України, зокрема й Південно-Західного Опілля, характерна однослівна форма вираження. У нашій статті розглядається 3087 монолексемних лінгвальних фактів, засвідчених на території Рогатинського, Галицького районів Івано-Франківщини та Бережанського і Підгаєцького районів Тернопільщини. З-поміж аналізованих різновидів виокремлюємо власні назви дрібних об’єктів: лексико-семантичного; морфологічного; морфолого-синтаксичного способів творення та основоскладання. Попри різноманітність словотворчих засобів, у кожному регіоні використовується обмежена кількість типів деривації. Це пов’язано передусім з історією заселення місцевості, взаємодією мов і діалектів тощо. На обстежуваній території найпродуктивнішим способом формування однослівних мікротопонімів виявився лексико-семантичний (1926 одиниць – 44,73% від усіх сучасних найменувань). Серед локальних пропріативів морфологічної деривації вирізняємо суфіксальні, префіксально-нульові та конфіксальні утворення. Найбільшою кількістю прикладів з-поміж трьох різновидів афіксації представлена у наших матеріалах суфіксація (619 одиниць– 14,37%). Порівняно з суфіксальними похідними різновиди префіксально-нульового типу на Південно-Західному Опіллі малопоширені, усього 240 найменувань (5, 6%).У розглянутому мікротопоніміконі зафіксовано також низку локальних онімів конфіксального способу творення (52 одиниці – 1, 68%). Для назвотворчого процесу як Південно-Західного Опілля, так і будь-якого іншого регіону України властива морфолого-синтаксична деривація. Субстантивовані атрибути репрезентовані у наших записах однак лише 208 прикладами (4, 83%), що свідчить про їх відносно незначну територіальну продуктивність.