Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/9916
Назва: Діяльність філій і кружків “Союзу українок” на Товмаччині (1925–1939 рр.)
Автори: Федоришин, Ігор Васильович
Ключові слова: “Союз українок”
Товмаччина
жінка
філія
кружок
свято
Дата публікації: 2020
Видавництво: ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"
Бібліографічний опис: Федоришин І. В. Діяльність філій і кружків “Союзу українок” на Товмаччині (1925–1939 рр.) // Галичина. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. Івано-Франківськ, 2020. № 33. С. 113–125.
Короткий огляд (реферат): У статті на основі виявлених архівних і газетних матеріалів висвітлено діяльність філій і кружків (гуртків) “Союзу українок” на Товмаччині. Автор, на прикладі трьох філій, у м. Товмач, м. Оти­нія і м. Тисмениця, та кількох сільських кружків, відобразив роботу української жіночої органі­зації на теренах повіту, схарактеризував їхню організаційну, культурно-освітню та громадсько-політичну діяльність. Організаційна робота філій полягала в заснуванні низових осередків – кружків у населених пунктах, що належали до меж діяльності тієї чи іншої філії. Найуспішнішою у цьому напрямку була діяльність Тисменицької філії. Культурно-освітня робота “Союзу українок” у Товмацькому повіті представлено через влаштування різних свят, урочистих заходів на честь видатних українських письменників, громадських діячів, через організацію і проведення різноманітних освітніх лекцій і курсів для жіноцтва, через налагодження мережі “захоронок” (дитячих садків) та опіку над дітьми з бідних українських сімей. Також у статті показано громадсько-політичну діяльність “Союзу українок” Тов­мач­чини в частині участі союзянок у виборах по польського парламенту. Так само дослідник навів приклади співпраці жіночої організації з іншими українськими культурно-освітніми та економічними товариствами “Просвіта”, “Рідна школа”, “Сільський господар”. Методологічною основою для написання статті слугували принципи об’єктивності й істо­ризму, діалектичного розвитку, сходження від абстрактного до конкретного, термінологічний і сис­темний. У роботі використано методи аналізу і синтезу, узагальнення та класифікації, архівної та бібліографічної евристики, джерелознавчої критики, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний методи.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/9916
Розташовується у зібраннях:№ 33

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
4639-Текст статті-10189-1-10-20201228.pdf774.53 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.