Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/9821
Назва: Розробка інтегративних стратегій у психології: звернення до творчої спадщини Г. О. Балла
Інші назви: Development of integrative strategies in psychology: the appeal to the creative heritage of Georgy Ball
Автори: Завгородня, Олена Василівна
Ключові слова: інтегративні стратегії
раціогуманістична орієнтація
аналітичні процедури
особистість
Дата публікації: 2019
Видавництво: ДНВЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"
Бібліографічний опис: Завгородня О. В. Розробка інтегративних стратегій у психології: звернення до творчої спадщини Г. О. Балла / О. В. Завгородня // Психологія особистості. - 2019. - Т. 10. - № 1. - С. 29-36.
Короткий огляд (реферат): Окреслено сучасну пізнавальну ситуацію та методологічні проблеми психології. З огляду на ситуацію в науці показано, що сформульована й розвинута Г. О. Баллом раціогуманістична орієнтація в методології людинознавства має значний евристичний потенціал щодо розробки інтегративних стратегій у психології. Пошук шляхів забезпечення інтеграції психологічного знання, опрацювання варіантів відпо­від­них технологій учений вважав нагальним науковим завданням. Г. О. Балл проаналізував труднощі ін­те­грації, зокрема зумовлені поліваріантністю пізнання предмету психологічного дослідження; роллю суб’єк­тивних преференцій дослідника; наявністю суб’єктних якостей у досліджуваних; необхідністю узгодження результатів застосування методів різного ступеня об’єктивності. В контексті творчих напрацювань вченого, зокрема ідей, які ним були висловлені, проте не набули достатнього розвитку в його працях, нами за­пропоновано інтегративно-екзистенційний підхід, спрямований на розробку інтегративних стратегій пізнання, насамперед особистості. Зазначений підхід базується на загально-наукових принципах цілісності, активності, розвитку та взаємодії. Засадничим для підходу є принцип раціогуманізму в його світоглядних та методологічних вимірах. Окреслено також суттєві для підходу принципи «ученого незнання», по­трій­ного моделювання досліджуваної реальності, неостаточності теорії, її інструментального призначення, до­пов­нюваності теорій, гнучкості методологічного бачення, рефлексивної «лінзокритики», осмислення «присутності» автора теорії, врахування стану психічної реальності та її антиномічності, чутливості до потреб дослідницької практики. Запропоновано низку аналітичних процедур, які доповнюють і посилюють одна одну. Різнобічність процедур створює основу для 1) співставлення різних концептуальних підходів до конкретної досліджуваної проблеми, 2) створення ампліфікованих моделей. Методи інтегративно-екзис­тенційного підходу, спрямовані на певну проблему, відповідно розширені і технологічно конкрети­зовані, можуть бути дієвим інтегративним інструментом у пізнанні особистості.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/9821
Розташовується у зібраннях:Т. 10, № 1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2746-Текст статті-5418-1-10-20200317.pdf806.25 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.