Практико-орієнтований підхід у системі професійної підготовки майбутніх учителів до соціально-педагогічної діяльності

Abstract

У статті визначено теоретичні аспекти щодо соціально-педагогічного спрямування виробничої практики майбутніх учителів початкової школи. Окреслено завдання виробничої (педагогічної) практики як обов’язкової складової професійної підготовки майбутнього фахівця. Обґрунтовано необхідність залучення роботодавців до співпраці із закладами вищої освіти для забезпечення високого рівня безперервної практичної підготовки, створення умов для професійного розвитку й самореалізації майбутніх учителів. Наголошено на потребі творчого використання теоретичних знань і практичних умінь у роботі з учнями, сучасних технологій навчання, виховання й соціального розвитку школярів, а також систематичному професійному самовдосконаленні й саморозвитку. З’ясовано, що у системі професійної підготовки вчителя виробнича практика виконує низку важливих функцій: навчальну, розвивальну, виховну, діагностично-корекційну, комунікативну, організаторську (управлінську), прогностичну, попереджувально-профілактичну та ін. Приведено орієнтовний зміст цієї практики студентів в умовах загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням таких напрямів, як: робота з девіантними та обдарованими учнями, інклюзивна освіта, соціокультурна анімація тощо. Представлено результати емпіричного дослідження щодо готовності випускників педагогічних спеціальностей до практичного використання соціально-виховних технологій у школі. Виявлено труднощі, з якими найчастіше стикаються респонденти у роботі з учнями, серед яких: робота з різними категоріями батьків, індивідуальне консультування учнів, вирішення педагогічних конфліктів, здійснення діагностичної діяльності та соціально-педагогічної комунікації тощо. Автором доведено, що поєднання теоретичної і практичної підготовки педагога, інтеграція навчання з науково-дослідною та експериментальною роботою сприятимуть практичній спрямованості освітнього процесу в університеті, активному пошуку та впровадженню нетрадиційних форм і методів навчання, зокрема у соціально-педагогічному аспекті.