Оточення князя і господаря Мачви Ростислава Михайловича в Угорщині (з історії однієї родини другої половини ХІІІ – середини XIV ст.)

Abstract

Однією із найменш досліджених сторінок біографії руського князя, племінника «за кужелем» короля Русі Данила Романовича – Ростислава Михайловича є його оточення в межах нової батьківщини – Угорського королівства поміж 1242/43–1262/64 рр. Із різнопланових джерел відомо про велику кількість його прихильників серед світської та церковної знаті не тільки в Угорщині, а й у Галицькій, Чернігівській та Болоховській землях. Однак про чітко названих джерелами осіб, що розділили долю князя-втікача в землях короля Бели IV особливо після поразки під Ярославом 17 серпня 1245 р., досі було відомо мало. Ми, шляхом верифікації літописних звісток та угорського актового матеріалу, дійшли висновку, що до близьких родині Ростислава Михайловича і принцеси Анни осіб сміливо можна залічити Лева, його синів Федора й Стефана – держателів землі Borod поблизу Мукачевого у комітаті Береґ. Ці, вочевидь знатні з походження люди, могли належати до чернігівської або галицької знаті, почергово, але безуспішно, підтримуючи упродовж 40–50-х рр. ХІІІ ст. самого князя Ростислава або ж його троюрідного брата Ізяслава Володимировича на галицький престол. Що важливо, завжди такі інспірації співпадали із монгольською загрозою вторгнення у володіння Романовичів, що додавало у перспективі претендентам на Галич додаткових шансів на успіх, утім – завжди невдало. За свої заслуги перед зятем угорського короля донька останнього Анна terminus ante quem 1264 р. ушанувала їх відповідним земельним наданням, котре почергово конфірму­вали як останні представники династії Арпадів на угорському престолі, так і нові королі з династії Анжу. Володіння Borod перебувало у власності родини щонайменше до другої половини XIV ст.