Відтворення психологічних портретів персонажів роману Сильвії Плат “The Bell Jar” в українському художньому перекладі Ольги Любарської

Abstract

Нещодавно видані переклади прозових творів С. Плат (1932‒1963 роки) українською мовою відкривають перед вітчизняним читачем нові грані творчої обдарованості письменниці, а філологами ‒ наукові обрії. В основі психологізму роману “The Bell Jar” (1963 р.) ‒ авторське зображення головної героїні в переломний момент її життя. Автобіографічність же твору є запорукою достовірного, хоча і художньо трансформованого, змалювання внутрішнього світу Естер Ґрінвуд. Мета статті ‒ проаналізувати лексичні та синтаксичні засоби, за допомогою яких американо-британська письменниця Сильвія Плат (1932‒1963 роки) створила психологічні портрети головних і другорядних дійових осіб у тексті свого роману “The Bell Jar” (1963 рік), а також розкрити особливості відтворення окреслених мовних засобів в україномовному перекладі Ольги Любарської «Під скляним ковпаком» (2018 рік). Виділення й аналіз п’яти текстових фрагментів оригіналу роману виявили застосування письменницею засобів як екстервентного, так і інтервентного психологічного зображення трьох персонажів, а саме Естер Ґрінвуд, Джей Сі та побіжно Дорін. Для змалювання психологічних станів цих дійових осіб використано лексичні (гіпербола, епітет, метафора, персоніфікація, порівняння) та синтаксичні фігури (називні речення та повтори). Вони виконують роль індивідуалізації персонажів та формують у читача певне уявлення про героїв твору. Форми психологічного зображення в романі виконують такі функції: 1) слугують експозицією твору та своєрідним камертоном, що налаштовує читача на драматичний розвиток сюжету; 2) відтворюють непідготовленість до нового етапу життя, побоювання щодо рецидиву хвороби тощо. О. Любарська вдалася до лексико-семантичних трансформацій (контекстуальні заміни, транспозиція, декомпресія), стилістичних трансформацій (експресивації), а також поєднання двох і трьох способів перекладу. Манера перекладу О. Любарської засвідчує: 1) підкреслення внутрішнього стану Естер Ґрінвуд; 2) тенденцію до метафоризації перекладеного тексту; 3) збереження іронії першотвору; 4) прагнення до прочитання внутрішніх смислів оригіналу; 5) підсилення ставлення Естер Ґрінвуд до деяких явищ дійсності. Загалом, О. Любарська успішно впоралася зі складним завданням трансплантації автобіографічного роману С. Плат “The Bell Jar” (1963 рік) в українську культуру.