Письменники чи художники сучасного життя: живопис у романістиці братів Ґонкурів.

Abstract

У статті окреслено проблематику вивчення взаємозв’язків і взаємодії літератури з образотворчим мистецтвом в аспекті порівняльного літературознавства, зокрема досліджується роль живопису у формуванні письменницької манери братів Ґонкурів, їх захоплення художниками, зафіксовані у «Щоденнику». Аналізується роман «Manette Salomon» як роман про художника, у якому образ маляра органічно синкретизує літературу та живопис, виступає виразником авторських інтенцій. На текстовому рівні спостерігаємо використання письменниками інтермедіальних маркерів у вербальній палітрі, зокрема асиміляцію візуальної техніки живопису, особливої колористики у створенні пейзажних замальовок, згадки про полотна відомих художників, екфрастичні алюзії та прямі екфразиси. «Живописання словом» як невід’ємний компонент «артистичного письма» французьких письменників дає підстави говорити про органічне поєднання зображально-виражальних засобів суміжних мистецтв.