Морфобіомеханічні особливості студенток з різним типом тілобудови

Abstract

Мета. Визначити морфобіомеханічні особливості студенток 17–18 років різних типів тілобудови. Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс наступних методів: теоретичні, емпіричні, статистичні. Методи. У дослідженні прийняла участь 121 студентка. Соматотип визначали за індексом Пінє. В процесі антропометричного обстеження визначали обводи різних біоланок тіла, вагу та довжину тіла. Для вимірювання кутів, що характеризують біогеометричний профіль постави (1 – кута нахилу голови, утвореного вертикаллю та лінією, що з’єднує остистий відросток сьомого шийного хребця С7 і ЦМ голови; 2 – кута зору, утвореного горизонталлю та лінією, що з’єднує найбільш виступаючу частину лобної кістки та підборідний виступ; 3 – кута нахилу тулуба, утвореного вертикаллю та лінією, що з’єднує остистий відросток сьомого шийного хребця (С7) застосовували гоніометрію, а фотограми обробляли із використанням компютерної програми “Тоrsо”.Результати. Встановлено що студентки, які прийняли участь у дослідженні мають наступний типи тілобудови: 64 – мезоморфний, 35 – ектоморфний та 22 особи – ендоморфний соматитип. Студентки ектоморфного соматотипу мають найбільші показники довжини, а представниці ендоморфного типу тіло будови ваги тіла. Щодо величини обводів різних біоланок тіла, то вони у студенток мезоморфного соматотипу, в порівнянні з особами інших типів тіло будови, є найбільшими. У результаті проведеного дослідження вивчено особливості просторової організації тіла у студенток 17–18 років з різним соматотипом, зокрема, визначено кутові характеристики біогеометричного профілю постави. Проведені дослідження дозволили створити антропометричні моделі студенток 17-18 років. Висновок. Тіло будова має виражені статеві, вікові та індивідуальні особливості, а тому із системних позицій може розглядатись як взаємозалежна та взаємозумовлена сукупність морфо-функціональних компонентів тіла людини.