Теоретико-методологічні засади розвитку комунікативної компетентності у майбутніх психологів

Abstract

У статті представлений аналіз основних сучасних наукових підходів щодо визначення поняття, опису структури та джерел формування комунікативної компетентності. Розглянуто основні методи розвитку комунікативної компетентності у майбутніх психологів. Наголошується, що комунікативна компетентність є важливою складовою професійної компетентності психолога, яка суттєво впливає на ефективність його діяльності. Ключові слова: комунікативна компетентність, професійна компетентність, спілкування, структурні компоненти, розвиток комунікативної компетентності.Постановка проблеми. У наш час зростають вимоги до рівня сформованості професійних компетентностей фахівців у сфері психологічної галузі, що зумовлює потребу удосконалення процесу професійної підготовки майбутніх фахівців, застосування нових методів формування та розвитку необхідних в практичній діяльності компетентностей. Варто зазначити, що специфіка діяльності психолога характеризується, насамперед, значною кількістю спілкування, великою частотою різноманітних міжособистісних взаємодій, якість проведення впливає на успішність вирішення проблемних ситуацій клієнта та зростання професіоналізму психолога. Отже, на успішність та ефективність професійної діяльності психолога впливають, як попередньо сформовані та набуті професійні знання і навички, а також рівень розвитку професійно значущих особистісних якостей, серед яких важливе місце належить комунікативній компетентності, яка є базовою та визначальною в діяльності психолога. Саме тому питання розвитку комунікативної компетентності у майбутніх психологів відноситься до актуальних проблем сучасної психології. Відтак, метою нашої статті є теоретичний огляд проблеми комунікативної компетентності, її структури та основних методів розвитку в науковій літературі з подальшим обґрунтуванням необхідності розробки програми формування комунікативної компетентності у студентів-психологів.Проведений нами теоретичний аналіз методів розвитку комунікативної компетентності свідчить, що найбільшу ефективність в досягненні даної мети показують активні форми групової взаємодії, серед яких можна виділити соціально-психологічні тренінги та тренінги розвитку комунікативної компетентності в ході яких учасники мають можливість отримати досвід спілкування в конкретних комунікативних ситуаціях, шляхом використання методів моделювання та рольових ігор. Також, в результаті участі в інтерактивних заняттях учасники можуть вдосконалити наявні в них комунікативні навички, сформувати нові, підвищити рівень комунікативної компетентності та розкрити індивідуальні здібності, що важливо використовувати в процесі підготовки майбутніх психологів до професійної діяльності.