Зв’язок антропологічних та аксіологічних вимірів самоорганізації моралі

Abstract

Мораль – це фундаментальне суспільне явище системного характеру, в залежності від розвитку якого формується ступінь розвитку суспільства в цілому, бо високорозвинуті і прогресивні суспільства – це в першу чергу – морально доброчесні та правові суспільства, в яких домінують ліберально-демократичні та гуманні типи відносин на інтерсуб’єктивному рівні. В такому аспекті бути моральним, бути «людиною» хоча б якихось, принаймні «двох-трьох моральних принципів», припустимо порядності і чесності, чи гідності і відповідальності, чи працьовитості і патріотизму – це не просто заклик до реалізації найбільш оптимального способу людського буття, не просто нагальна соціальна потреба, зокрема в українському суспільстві, але й необхідна соціальна та антропологічна потреба.