Емблематичні форми «Кобзаря» Тараса Шевченка

Abstract

У статті досліджується функціональність емблематичних форм «Кобзаря» Т.Шевченка. Їх розглянуто у двох проекціях – як домінанту синтетичної зображально-словесної практики творчого самовираження письменника та як структуральний код рецепції текстів Кобзаря, свого роду «пам’ять тексту», що об’єднує найбільш виразні та вагомі знакові репрезентанти в єдиний смисловий вузол. Емблематична форма тут трактується як особливий тип словесно-графічної структурованої єдності, що формує матрицю текстуальних узгоджень поміж автором і читачем.