Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/7396
Назва: | Зіставно-типологічні студії: українська мова на тлі споріднених мов |
Інші назви: | Contrastive typological studies: Ukrainian among the related languages |
Автори: | Кононенко, Віталій Іванович Воробець, Олексій Дмитрович Магас, Наталія Мирославівна Кононенко, Ірина Віталіївна Ковбанюк, Наталія Мирославівна Щербій, Наталія Олегівна Vorobets, Oleksii |
Дата публікації: | лис-2015 |
Видавництво: | Вид-во Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника |
Бібліографічний опис: | Кононенко В.І., Воробець О.Д., Магас Н.М. та ін. Зіставно-типологічні студії: українська мова на тлі споріднених мов: монографія / за ред. В.І. Кононенка. Київ; Івано-Франківськ; Варшава, 2015. 316 с. |
Короткий огляд (реферат): | Широкий контекст зіставлень сучасної української мови з германськими, романськими і слов'янськими мовами відкриває перспективи окреслення внутрішньої структури мови українців як однією з розвинутих індоєвропейських, як національного феномену. Проведений у монографії порівняльний аналіз дає змогу не лише відслідкувати окремі явища й факти граматичної будови української мови на тлі споріднених, а й означити риси її типологічної характеризації. Невід'ємний зв'язок методологічних прийомів зіставлення й типології виокремив такий вимір дослідження, як зіставнотипологічний. Звернення до власне контрастивних параметрів стало важливим чинником опису рідної мови в аспекті близько- й віддалено споріднених. Висунення української мови на позиції центрального об'єкта дослідження шляхом кваліфікації її граматичних категорій на тлі залучених до зіставлення англійської, німецької, французької й польської мов мало наслідком вивчення її глибинної й поверхневої структур, які стають особливо опуклими в контрасті з іншими мовами. Обґрунтованою постає думка про своєрідне місце української мови серед слов’янських та неслов'янських мов, вирізнилися ознаки, що зближують рідну мову з іншими європейськими. Вивчення фактів власне структурних сходжень і розходжень граматичних параметрів української і споріднених мов супроводжується зверненням до семантичного, комунікативнофункціонального, когнітивно-конотативного аспектів. Визначено значний потенціал українського слововживання, текстотворення й образотворення. Окреслилися можливості комплексного опису мови як системного утворення, що характеризується з позицій типології, компаративістики, лінгвістики тексту, семіотики. Зіставні студії здійснено з опертям на явища української мови, причому до уваги брались як факти української мови в контексті споріднених мов, так і явища чужих мов у дзеркалі української як еталонної. Водночас напрям дослідження “від української мови до спорідненої” визначався як основоположний, що зумовлено метою дослідження – виділення передусім окремішного, відмінного, контрастивного в українській мові як національній. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/7396 |
ISBN: | 978-966-640-421-6 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові видання (ФФілолог) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Зіставно-типологічні студії_колективна монографія.pdf | 2.51 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.