Категорії «принцип додатковості» та «імпліцитний порядок» у глибинному пізнанні психіки

Abstract

Статтю присвячено актуальній проблемі глибинного пізнання психіки в її цілісності, зокрема підкреслюються: важливість дотримання «принципу додатковості» у глибинному пізнанні психіки, як і врахування її «імпліцитного порядку»; адаптивність «принципу додатковості» до суб’єктивної реальності психічного, що виявляється у двох принципах – «невід’ємність сфер свідомого і несвідомого» та принципі «із іншого»; актуальність розуміння інформаційно-дистанційних взаємозв’язків свідомого і несвідомого у їх синтезі в «невидимому горизонті», що виражає категорія «імпліцитний порядок»; встановлення взаємозв’язків між категоріями «принцип додатковості» та «імпліцитний порядок», що чинить вплив на науково-практичні пошуки, зорієнтовані на психоаналіз спонтанної активності суб’єкта, що й складає основу групової роботи в АСПП. Розкриття вищевказаних категорій орієнтує психолога-практика на розуміння функціональної нерозривності існування як кожної зі сфер психіки (свідоме – несвідоме), як і їх автономії в межах єдиної системи психічного. Це означає підпорядкованість глибинного пізнання методологічній позиції, яка синтезує емотивний, структурний та функціонально-енергетичний аспекти психічного.Стаття доводить надвизначеність категорій «імпліцитний порядок» та «принцип додатковості», що виключає прямолінійну їх заданість фахівцем – ведучим групи активного соціально-психологічного пізнання, яка вибудовується на контекстності взаємозв’язків та опосередкованості взаємовпливів. Введення вказаних категорій дозволило довершити структуру психічного, що відображає «Модель внутрішньої динаміки психіки», доповненням складовими: «Невидимий горизонт» і «Імпліцитний порядок».