Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/6865
Назва: СИМБІОТИЧНА АЗОТФІКСАЦІЯ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСУМІШОК
Автори: Карбівська, Уляна Миронівна
Ключові слова: симбіотична азотфіксація, бобово-злакові травосумішки, дерново-підзолистий грунт
Дата публікації: 2019
Видавництво: Львівський національний аграрний університет
Бібліографічний опис: Вісник Львівського національного аграрного університету: агрономія. 2019. № 23, 72-76
Серія/номер: Агрономія;№23
Короткий огляд (реферат): Проаналізовано симбіотичну азотфіксацію бобово-злакових травосумішок за вирощування на дерново-підзолистому ґрунті. Симбіотична фіксація молекулярного азоту атмосфери бульбочковими бактеріями роду Rhizobium spp. в симбіозі із рослинами родини бобових (Fabaceae) - унікальне біологічне явище живої природи планетарного значення і є однією з фундаментальних проблем теоретичної біології. В умовах стаціонарного досліду вивчали симбіотичну азотфіксацію бобових компонентів в залежності від різних злакових травосумішей та удобрення за вирощування на дерново-підзолистому ґрунті. Вивчення азотфіксуючої властивості багаторічних бобових трав за рахунок вільноіснуючих ризобій показало, що найбільший симбіотичний апарат формує козлятник кавказький, лядвенець рогатий, люцерна посівна, що сприяє накопиченню 450-550 кг/га симбіотичного азоту в рік. Це приводить до підвищенню родючості ґрунту і покращенню його фітосанітарного стану. У після укісний період в результаті скидання старих бульбочок формування нових до другого укосу складало 50 % в порівнянні з першим, а їх маса не суттєво збільшилась. Найбільш активно засвоювався азот з ґрунту на варіанті з лядвенцем рогатим +злаки+Р90К90 – 99,3 кг/га, середньо – варіант з люцерною посівною+злаки+Р90К90 – 94,2 кг/га, менш активним був козлятник кавказький (87,4 кг/га), що є закономірним і відповідає їх біологічним особливостям Встановлено, що в середньому за три роки вирощування бобово-злакових травосумішок на дерново-підзолистому ґрунті залишається найбільша кількість азоту (30,6 кг/га) на варіанті з лядвенцем рогатим сорту Аякс + стоколос прибережний сорт Боян + костриця очеретяна сорт Людмила + пирій середній сорт Хорс + Р90К90.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/6865
Розташовується у зібраннях:Статті та тези (ФПН)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Статя Карбівська 2019 Львів.pdf355.03 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.