СИМБІОТИЧНА АЗОТФІКСАЦІЯ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСУМІШОК

Abstract

Проаналізовано симбіотичну азотфіксацію бобово-злакових травосумішок за вирощування на дерново-підзолистому ґрунті. Симбіотична фіксація молекулярного азоту атмосфери бульбочковими бактеріями роду Rhizobium spp. в симбіозі із рослинами родини бобових (Fabaceae) - унікальне біологічне явище живої природи планетарного значення і є однією з фундаментальних проблем теоретичної біології. В умовах стаціонарного досліду вивчали симбіотичну азотфіксацію бобових компонентів в залежності від різних злакових травосумішей та удобрення за вирощування на дерново-підзолистому ґрунті. Вивчення азотфіксуючої властивості багаторічних бобових трав за рахунок вільноіснуючих ризобій показало, що найбільший симбіотичний апарат формує козлятник кавказький, лядвенець рогатий, люцерна посівна, що сприяє накопиченню 450-550 кг/га симбіотичного азоту в рік. Це приводить до підвищенню родючості ґрунту і покращенню його фітосанітарного стану. У після укісний період в результаті скидання старих бульбочок формування нових до другого укосу складало 50 % в порівнянні з першим, а їх маса не суттєво збільшилась. Найбільш активно засвоювався азот з ґрунту на варіанті з лядвенцем рогатим +злаки+Р90К90 – 99,3 кг/га, середньо – варіант з люцерною посівною+злаки+Р90К90 – 94,2 кг/га, менш активним був козлятник кавказький (87,4 кг/га), що є закономірним і відповідає їх біологічним особливостям Встановлено, що в середньому за три роки вирощування бобово-злакових травосумішок на дерново-підзолистому ґрунті залишається найбільша кількість азоту (30,6 кг/га) на варіанті з лядвенцем рогатим сорту Аякс + стоколос прибережний сорт Боян + костриця очеретяна сорт Людмила + пирій середній сорт Хорс + Р90К90.