Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/6455
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorГригорів, Ярослава Ярославівна-
dc.contributor.authorКлимчук, Микола Миколайович-
dc.date.accessioned2020-04-29T18:14:21Z-
dc.date.available2020-04-29T18:14:21Z-
dc.date.issued2020-04-20-
dc.identifier.citationТаврійський науковий вісник. Херсонським державним аграрним університетомuk_UA
dc.identifier.issnISSN: 2226-0099 (Print) 2664-6102-
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/6455-
dc.description.abstractУ статті наведено результати багаторічних досліджень (2008‑2018 рр.) з вивчення короткоротаційних сівозмін у тривалому досліді на чорноземі опідзоленому. Досліджено вплив систем удобрення й попередників на формування поживного режиму під культурами в короткоротаційних сівозмінах. Виявлено вплив ведення короткоротаційних сівозмін та застосування добрив на особливості водного та поживного режимів ґрунту, балансу гумусу та біогенних елементів. Встановлено, що витрати вологи у системі сівозмін значною мірою залежали від структури сівозміни, складу вирощуваних культур та порядку їх чергування. Найвищі загальні витрати вологи з ґрунту і опадів за вегетаційний період відбуваються за вирощування кукурудзи на зерно (420-435 мм), буряків цукрових (404-485 мм) порівняно до зернових колосових культур та гороху, де вони становили – 290-376 мм. Виявлено зростання вмісту азоту в ґрунті у всіх сівозмінах на 12-64 кг/га за рік. За рахунок азотфіксації його приріст складав 31-158 кг/га сівозмінної площі. Найбільше надходження біологічного азоту відмічено у сівозмінах з конюшиною (82-127 кг/га) і люцерною (120-158 кг/га). За співставлення основних джерел надходження і витрат фосфору у сівозмінах з 20-60 % насиченням травами бобовими багаторічними за органічної системи удобрення спостерігали від’ємний його баланс. Інтенсивність балансу калію у сівозмінах з 20 % зернобобових культур за органо-мінеральної системи удобрення становила 190-199 %. За вирощування у сівозміні 20 % конюшини на два укоси цей показник знижувався до 120-132 %. У всіх експериментальних сівозмінах було відмічено позитивний баланс гумусу. Застосування органо-мінеральної системи удобрення у такій сівозміні зменшувало приріст гумусу до 0,25 т/га за рік. Встановлено, що на формування поживного режиму ґрунту під культурами в короткоротаційних сівозмінах значний вплив мають як органо-мінеральні системи удобрення, так і попередники. Сумісне застосування гною з мінеральними добривами (традиційна органо-мінеральна система удобрення) забезпечує підвищення вмісту рухомих форм азоту, фосфору й калію як в орному, так і підорному пластах ґрунту, сприяє зростанню кількості рослинних решток та формуванню позитивних значень у балансі цих елементів живлення.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherТаврійський науковий вісникuk_UA
dc.relation.ispartofseriesсільськогосподарські науки;-
dc.subjectкороткоротаційні сівозміни,uk_UA
dc.subjectбаланс поживних речовинuk_UA
dc.subjectсільськогосподарські культуриuk_UA
dc.subjectпоживний режимuk_UA
dc.subjectсистеми удобренняuk_UA
dc.titleФОРМУВАННЯ ПОЖИВНОГО РЕЖИМУ ЧОРНОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО В КОРОТКОРОТАЦІЙНИХ СІВОЗМІНАХuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Статті та тези (ФПН)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
саття _Григорів.docx45.73 kBMicrosoft Word XMLView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.