НООЦЕНТРИЗМ ЯК МЕТОДОЛОГІЯ НОВОЇ ПСИХОЛІНГВІСТИКИ

Abstract

Предметом дослідження ми визначили теорії ноосфери В.І. Вернадського та етногенезу Л.М. Гумільова як поштовх до утворення теорії нооцентризма. Гіпотеза дослідження: передбачається, що теорії ноосфери В.І. Вернадського та етногенезу Л.М. Гумільова можуть виступати як поштовх до утворення теорії нооцентризма. Мета довести, що теорії ноосфери В.І. Вернадського та етногенезу Л.М. Гумільова можуть вважатися поштовхом до утворення теорії нооцентризма. Для досягнення мети ми обрали вірогідні методи та визначили задачі дослідження. Серед методів, які задовольняють наш дослідницький запит, були визначені такі: гіпотетико-дедуктивний, теоретичний, метод ідеалізації, метод рефлексії, метод відволікання. Висновки. Нами було передбачено, що теорії ноосфери В.І. Вернадського та етногенезу Л.М. Гумільова можуть виступати як поштовх до утворення теорії нооцентризма. Гіпотеза була підтверджена повністю. На базі згаданих теорій нами запропоновано основні постулати нооцентризма, які передбачають новий підхід до аналізу процесів породження та сприйняття мовлення. Разом із запропонованими постулатами висловлюється застереження до нооцентризма. Постулати нооцентризма можуть виступати як вихідні положення для формулювання методу нооцентризма, що може послугувати психолінгвістиці як новий підхід. У подальших дослідженнях ми замислили довести думку про те, що психолінгвістика потребує нового методологічного підходу – нооцентризму.