Роль матері у вихованні дитини з особливостями у розвитку

Abstract

У статті проаналізовано фактори, які впливають на особистісні характеристики матері дитини з особливими потребами, й визначають її поведінку. Висвітлено типи материнського ставлення до дитини з особливими потребами й особливості материнсько-дитячих відносин. Обґрунтовано доцільність психологічного супроводу материнсько-дитячих відносин в сім’ях, які виховують дитину з особливими потребами. Стрес від інвалідності дитини переживають більше її батьки, ніж вона сама: дітям нема з чим порівнювати, вони ніколи ще не будували планів на своє майбутнє - вони просто живуть і радіють кожному дню як вміють. Вагомими факторами, які впливають на формування особистісних характеристик матері, є сприйняття жінкою особливостей своєї дитини (почуття провини, відчуття власної неповноцінності, безпорадності та ін.), невідповідність соціальним та власним очікування щодо дитини, психологічний потенціал сімейної групи, тобто наявність чи відсутність у сім’ї стратегій подолання кризових ситуацій. В емоційній сфері жінок переважає високий рівень особистісної тривоги. Цей стан постійно супроводжує жінку і може спричинити розвиток неврозу. Якщо матерям здорових дітей загалом притаманні хороший настрій та самопочуття, комунікабельність, високий життєвий тонус, то в жінок, які виховують особливих діток, переважає низький рівень комунікабельності, мінорний настрій, невпевненість у собі, самотність. Цим жінкам вкрай необхідна психологічна допомога – насамперед в усвідомленні і прийнятті ситуації своєї дитини. Жінкам необхідно допомогти розширити горизонти їх життєдіяльності, жити, по можливості, повноцінним життям, вміти переключатися на інші значущі інтереси. Тоді буде легше допомогти їм й у вихованні своєї дитини.