Fenomen pogranicza i stosunki międzyetniczne w Europie Środkowo-Wschodniej: przykład Ukrainy Zachodniej

Abstract

Західноукраїнські землі являють собою унікальний поліетнічний реґіон Серединно-Східної Европи з історично складеною системою міжетнічних взаємин. Цю територію автор розглядає як обширну «контактну зону» міжетнічних відносин і обґрунтовує тезу, що завдяки особливостям міжетнічних взаємин у західноукраїнському реґіоні та відповідним етнополітичним орієнтаціям населення (єврейського, німецького, польського і українського) в період модернізації імперії Габсбурґів, і на постімперському просторі, викристалізувалася етнічна структура менталітетів, представники яких сформували більш-менш монолітну етнокультуру. Вона виходила за умовні географічні контури досліджуваного реґіону і показувала, що політичне, соціальне і конфесійне співжиття етнічних спільнот позначилося на всіх ділянках суспільного розвитку. Західноукраїнський реґіон кінця XVIII – першого десятиліття ХХ ст. є прикладом «контактної зони» етнічних спільнот «провінції» Габсбурґів і малою моделлю європейського етнополітичного поля. Ця територія стала своєрідним механізмом соціального конструювання кордонів між етносоціальними групами, для яких етнічний фактор та політичний контекст відіграли визначальну роль.