Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/4710
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorКулик, Іванна Василівна-
dc.date.accessioned2020-04-09T14:14:20Z-
dc.date.available2020-04-09T14:14:20Z-
dc.date.issued2016-
dc.identifier.citationЗбірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнкаuk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/4710-
dc.description.abstractУ статті автор розкриває теоретичні засади соціального й психологічного консультування як складової професійної діяльності у галузі соціальної роботи. Консультування визначає як стратегію, технологію та метод професійної допомоги. Зміст поняття «консультування» на його думку включає особливий вид відносин між соціальним працівником і клієнтом. Відповідно до Державного стандарту консультування, соціальна послуга консультування — це комплекс заходів, що здійснюються протягом робочого дня суб’єкта, який надає соціальні послуги, і спрямовані на створення умов для розвитку соціальної компетентності осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, допомогу в їх подоланні проблем. Даний стандарт визначає види, методи та форми консультування. Види консультування: інформаційно-мотиваційне; орієнтоване на вирішення завдання; за принципом «рівний - рівному»; психологічне; кризове. Методи консультування: індивідуальне; групове; сімейне. Форми консультування: контактне (віч-на-віч); дистанційне (телефонне, он-лайн). Фахівці-управлінці з експертно-консультативної діяльності у галузі соціальної роботи у своїй професійній підготовці мають засвоїти такі види та методи консультування: інформаційно-мотиваційне; орієнтоване на вирішення завдання; індивідуальне; групове. Зміст соціальної послуги консультування на думку автора складають такі основні напрями діяльності: надання інформації з різних питань; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначення основних проблем; надання підтримки у складанні плану виходу зі складної життєвої ситуації та прийняття рішень для розв’язання основних проблем; надання рекомендацій щодо отримання правової допомоги. Характеризує структурні етапи консультування відповідно до Державного стандарту консультування. Виділяє причини фундаментального зв'язку між психологією і консультуванням. Розглядає відмінність психологічного консультування від інших його видів. Наголошує на принципах поведінки консультанта, дотримання яких не лише забезпечує етичність професійної діяльності, але й є запорукою успішності психологічного впливу.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherКам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнкаuk_UA
dc.relation.ispartofseriesСоціально-педагогічна;Вип. ХХХVІ-
dc.subjectконсультування, соціальне консультування, психологічне консультування, Державний стандарт консультування, соціальна послуга консультування, соціальна роботаuk_UA
dc.titleСоціальне і психологічне консультування як складові професійної майстерності в галузі соціальної роботиuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Статті та тези (ПФ)



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.