Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/4553
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Ковалишин, Олександр Романович | - |
dc.date.accessioned | 2020-04-08T10:51:53Z | - |
dc.date.available | 2020-04-08T10:51:53Z | - |
dc.date.issued | 2019-10 | - |
dc.identifier.citation | Ковалишин О.Р. Інститут незалежних директорів як правове запозичення (правовий трансплантат) / Міжнародна науково-практична конференція «Правовий захист корпоративних прав за законодавством України та країн Європейського Союзу», (27 – 28 вересня 2019 року, м. Івано-Франківськ), С. 106 – 110. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/4553 | - |
dc.description.abstract | Корпоративне право України не є виключенням, оскільки повністю автономний розвиток в сучасних умовах видається неможливим. Особливо, якщо перед країною регулярно постає «завдання» підтримання хороших стосунків зі світовими кредиторами (Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розвитку) чи отримання чергового траншу МВФ. Тому протягом останніх років національне корпоративне право поповнилось такими правовими запозиченнями як інститут корпоративного секретаря (corporate secretary), непрямого позову (indirect action), squeeze-out, sell-out, корпоративного правочину (shareholder’s agreement), незалежних директорів (independent director), зняття корпоративної вуалі (piercing the corporate veil), модельних статутів (model articles), тощо. Закріплення принципів корпоративного управління (та закріплення в ньому таких принципів як duty of loyalty, corporate opportunities тощо), деталізація вимог щодо розкриття інформації (disclosure requirements) також пов’язане з явищем правових запозичень. В межах даної доповіді хотілося б зупинитися лише на запозиченні інституту незалежних директорів. Українська модель управління не передбачає ради директорів (як в США чи РФ), а функціонує наглядова рада. Разом з тим в Законі України «Про акціонерні товариства» з’явилося положення про «незалежних директорів» (ч. 3 ст. 53) [10]. Дане нововведення взяте за зразком держав з розвинутою економікою, в законодавстві яких передбачається наявність незалежних осіб при здійсненні управління і нагляді за діяльністю товариства. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.publisher | НН Юридичний інститут, ПНУ ім.Стефаника | uk_UA |
dc.subject | незалежний директор, правове запозичення, наглядова рада | uk_UA |
dc.title | Інститут незалежних директорів як правове запозичення (правовий трансплантат) | uk_UA |
dc.type | Thesis | uk_UA |
Appears in Collections: | Статті та тези (ННЮІ) |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
2019_09_ТД_Івано-Франківськ_Інст-тут_незал_директорів.pdf | 3.23 MB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.