Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/4254
Назва: Культуротворча діяльність українських хорових диригентів в умовах таборів переселених осіб після Другої світової війни.
Автори: Карась, Ганна Василівна
Ключові слова: культуротворча діяльність, українські хорові диригенти, табори Ді-Пі, Друга світова війна, хоровий спів
Дата публікації: 2020
Видавництво: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського
Бібліографічний опис: Карась Г. Культуротворча діяльність українських хорових диригентів в умовах таборів переселених осіб після Другої світової війни. Народна творчість та етнологія, 2020, 1 (383). С. 23-36.
Серія/номер: DOI: 10.15 407/nte 2020. 01.023;
Короткий огляд (реферат): Актуальність дослідження зумовлена кризою національної ідентичності, яка спостерігається в Україні останніми роками, проблемою повернення історичної пам’яті та пришвидшеними темпами еміграційних процесів у нашій країні. У статті здійснено панорамний огляд культуротворчої діяльності відомих українських хорових диригентів в умовах таборів Ді-Пі після Другої світової війни Нестора Городовенка (Німеччина), Лева Туркевича (Австрія), Степана Гумініловича (Італія). У таборовий період, що був важливим для збереження традицій хорового співу, хори українських емігрантів виконували важливу суспільну місію – гуртували розпорошену національну громаду, виховували в неї сентимент до рідної пісні, яка розглядається як могутній засіб протидії денаціоналізації, асиміляції. Культуротворча місія українських хорів полягала у збереженні вітчизняної хорової літератури та традицій хорового співу, пропагуванні української музичної культури в іномовному середовищі. Джерельною основою дослідження є мемуари учасників означеного періоду, збірки документів про табори Ді-Пі . У статті використано історичний, аксіологічний, культурологічний підходи та відповідні їм методи, які визначають методологію дослідження. Зокрема, історико-хронологічний метод використаний для розгляду діяльності українських хорових диригентів періоду після завершення Другої світової війни, аксіологічний – для визначення цінності здобутків українських митців, культурологічні методи сприятимуть різновекторному представленню внеску діячів культури у світову та українську скарбниці. Наукову новизну дослідження становить введення до наукового обігу систематизованої інформації про діяльність українських хорових диригентів в умовах таборів Ді-Пі після Другої світової війни. Висновки. Діяльність українських хорових диригентів в умовах таборів Ді-Пі після Другої світової війни допомагала українцям зберігати свою національну і культурну ідентичність, а для представникам інших народів демонструвала високі сенси і досягнення українського хорового мистецтва.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/4254
ISSN: 2664-4282
Розташовується у зібраннях:Статті та тези (ННІМ)



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.