Організаційні засади аудиту фінансової звітності в Україні

Abstract

Визначено кроки з організації роботи аудиторської фірми щодо виконання завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності, а саме: 1) призначення ключового партнера з аудиту, виходячи з критеріїв забезпечення якості аудиту, незалежності та компетентності; 2) документування виявлених невідповід- ностей Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» у роботі аудитор- ської фірми; 3) формування особових справ замовників аудиту; 4) формування робочих документів, у тому числі тих, що підтверджують незалежність аудиторської фірми та її співробітників, висновки, зро- блені під час аудиту, для формування аудиторського звіту; 5) урахування особливостей дій ключового партнера з аудиту при проведенні перевірки консолідованої фінансової звітності, взаємодії з Інспекцією із забезпечення якості, що входить до складу Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та Аудиторською палатою України. Встановлено, що законодавство України дозволяє призначати біль- ше одного ключового партнера. Така ситуація цілком прийнятна під час аудиту фінансової звітності суб’єктів господарювання, що складають консолідовану звітність і мають розгалужену структуру. Обґрунтовано, що розпорядчим документом аудиторської фірми (наказом) призначається ключо- вий партнер з аудиту та члени команди із завдання. Призначенню останніх передує оцінка необхідних ресурсів (людських та технічних) для виконання завдання на етапі прийняття клієнта, яка може в по- дальшому, на етапі планування та етапі виконання завдання, переглядатися, а отже, відповідно зміню- ватиметься склад команди. Надано приклад розрахунку бюджету часу на виконання аудиторського за- вдання. Визначено, що заміна ключового партнера під час аудиту є недоречною, оскільки законодавство вимагає від такого партнера особистої участі у перевірці та підписання аудиторського звіту наприкінці перевірки. Заміна ключового партнера знижуватиме якість аудиту фінансової звітності через відсут- ність постійного нагляду за процесом перевірки та керування членами команди із завдання, особливо при вирішенні спірних питань. Аудиторська фірма має визначити невідповідності власної практики ви- могам Закону “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність” і впровадити процедури до- кументування виявлених невідповідностей. У статті систематизовані такі невідповідності. Визначено формат особової справи замовників аудиту та джерела формування особових справ. Аудиторським фір- мам запропоновано формат журналу розгляду скарг замовників та регуляторних органів. Рекомендова- ні заходи сприятимуть забезпеченню якості аудиту фінансової звітності в Україні.