Лінгвостилістична інтерпретація поетичного тексту Івана Драча «В мікрофон криниці»

Abstract

Метою статті є здійснення комплексного лінгвостилістичного аналізу поетичного тексту Івана Драча «В мікрофон криниці» (збірка «Теліжинці») шляхом характеристики ключових одиниць різних рівнів, що беруть участь у текстотворенні; дослідження концептосфери тексту, окреслення ролі мікро- та макрообразів у формуванні художнього цілого, виявленні прихованих пластів інформації, що сприяють правильному декодуванню та рецепції поезії. У роботі використано такі методи лінгвістичного аналізу: інформаційно-смисловий (з його допомогою окреслено смислоформування в тексті за посередництвом наявної в ньому інформації), концептуальний (досліджено роль концептів у формуванні художнього цілого), структурно-фрагментарного опису (виділено окремі текстові сегменти та здійснено їх аналіз), лінгвопоетичної інтерпретації (декодування змісту тексту шляхом виявлення системно-семантичних відношень різнорівневих мовних одиниць), асоціативного поля (виявлення та інтерпретація асоціативних зв’язків між словами), контекстний та інтертекстуальний (експлікація функціонування мовних знаків культури в горизонтальному та вертикальному контекстах української словесності). Глибинний аналіз ключових мовних одиниць різних рівнів сприяв розкриттю образно-поетичного світу художнього дискурсу Івана Драча, дослідженню особливостей функціонування концептів, етноконцептів та встановленню їх ролі у формуванні системи мікро- та макрообразів, здатних експлікувати авторські інтенції, надавати поетичному тексту нових вимірів. Особливу увагу приділено назві — сильній позиції тексту, що проспектує розгортання теми у визначеному автором руслі. Детальний аналіз заголовка став відправною точкою для адекватної інтерпретації художнього цілого, формування вектора його рецепції. Сегментування тексту дало можливість простежити рух інформації в ньому; виявити тісне переплетення й паралельне існування казкового й реального дискурсів; детально проаналізувати окремі мовні засоби різних рівнів та їх роль у забезпеченні когезії й когерентності як на рівні окремих фрагментів, так і художнього цілого загалом.