Порушення норм Загальної декларації прав людини російським окупаційним режимом в Криму та в ОРДЛО

Abstract

Після появи у першій половині XX століття тоталітарних режимів та двох світових війн запровадження єдиної міжнародної системи захисту прав людини стало одним із найважливіших завдань Організації Об’єднаних Націй. Найважливішим кроком у побудові системи захисту прав людини і стало прийняття Загальної декларації прав людини. Загальна декларація була прийнята у вигляді резолюції Генасамблеї ООН, закріплені в ній норми мають рекомендаційний характер, але проголошені в Загальній декларації основні права і свободи розглядаються сьогодні більшістю країн як юридично обов’язкові договірні норми. На Декларацію посилаються при тлумаченні національного законодавства з прав людини, а також у судовій практиці. Вміщені в документі принципи і норми постійно розвиваються і уточнюються у процесі укладення нових міжнародних угод. Конституція України 1996 р. увібрала фундаментальні положення Декларації, зокрема – про верховенство прав людини, рівність і непорушність прав, права людини на свободу і особисту недоторканість, соціально-економічні права тощо. Однак на початку XXI століття Російська Федерація, незважаючи на свій статус постійного члена Ради Безпеки ООН, здійснила анексію Криму, окупувала частину території Донецької та Луганської областей та масово і послідовно порушує норми декларації прав людини. Фактично російський окупаційний режим та колабораціоністи, які його підтримують Криму та Донбасі порушують всі статті Загальної декларації прав людини. З початком агресії Росії проти України за даними ООН 10 тисяч людей були убиті, більше 23 тисяч – поранені. Численні випадки умисних вбивств, позасудові страти, викрадення і кидання людей «в підвали», утримання в нелюдських умовах в російських в'язницях, тортури, пограбування та інші злочини засвідчили глобальне недотримання росіянами прав людини. Саме Росія несе повну відповідальність за порушення прав людини на окупованих територіях, що підтверджується абсолютною більшістю міжнародних документів, прийнятих авторитетними міжнародними організаціями, зокрема ООН, ОБСЄ, Парламентською Асамблею Ради Європи та багатьма іншими.