До питання слов’янської антропонімії (за матеріалами однієї з груп соматичної лексики)

Abstract

У пропонованій науковій статті з’ясовано особливості реалізації однієї з груп соматичної лексики (зокрема брюхо, живіт, кендюх, пузо, пуп, тельбух, тереб, утроба та черево) в основі зафіксованих слов’янських антропонімів та здійснено лексико-семантичний аналіз цих особових назв відапелятивного походження. На матеріалі писемно засвідчених антропонімних дериватів встановлено як їх мотиваційні особливості, так і простежено всі наявні фонетичні й граматичні модифікації, а також словотвірні моделі, за якими утворилися похідні антропоніми. Завдяки різноаспектному проведеному дослідженню вдалося обґрунтувати відомі досі думки про те, що ономастика будь-якої території певною мірою пов’язана з мовними особливостями відповідного регіону.