Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/3405
Назва: З досвіду застосування автобіографічного наративу в організаційній психології: аксіологічна оптика
Автори: Карпенко, Зіновія Степанівна
Ключові слова: автобіографічний наратив, наративна психологія, аксіологічна психологія, орга ніз аційна психологія, особа як інтегральний суб’єкт, конфлікт, вища школа
Дата публікації: 2018
Бібліографічний опис: Карпенко З. З досвіду застосування автобіографічного наративу в організаційній психології: аксіологічна оптика / З. Карпенко // Психологія особистості. 2018. – № 1 (9). – С. 96–104
Короткий огляд (реферат): З позицій постнекласичної раціональності та пост - постмодерністських пошуків холістичного підходу до трактування психології особи як інтегрального суб’єкта життєздійснення висвітлено досвід за стосування автобіографічного наративу в контексті управління і роз в’язання складних (часто замі щених) конфліктів у організаційному середовищі вищої школи. Стверджується, що такий наратив конструюється суб’єктом як автором власного життя й інсайдером у царині унікального життєвого досвіду та ре пре зентанта особистісно з начущих прагнень і цілей. Діалогічна інтенція автобіографічного наративу по тре бує достовірного опису суб’єктивної реальності Автора у спосіб первинного феноменологічного вчування – за нурення у світ інтимних переживань і метафоричних кодів несвідомого і вторинного дискурсивного впорядкування описаних подій та їх оцінок шляхом розгляду індивідуальної історії в контексті реальних міжособистісних стосунків (інтерпретація для себе і тлумачення для Іншого власної версії прожитого і пережитого) . Аргументовано аксіопсихологічні критерії валідності автобіографічного наративу як засобу іні цію вання з боку керівника продуктивної діалогічної комунікації задля зміцнення здорових тенденцій роз вит ку освітньо - наукових організацій в контексті євроінтеграційних процесі в, гармонізації персональних траєкторій професійно - кар’єрного зростання у межах первинного колективу; посилення особистої відповідальності за результати морального самовизначення в критичних ситуаціях; формування толерантності до не визначеності та готовності до ухвалення нестандартних рішень як можливості підтримати перспективні лінії розвитку, відкинувши ригідні, застарілі практики освітнього менеджмент
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/3405
Розташовується у зібраннях:Статті та тези (ФП)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
3003-Текст статті-5904-1-10-20200322.pdf297.8 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.