Концепт "душа" у повісті-фентезі Володимира Арєнєва "Душниця"

Abstract

У повісті "Душниця" автор підняв екзистенціальні проблеми життя і смерті, існування душі й тіла та їх взаємопов’язаності, художньо будучи близьким до філософських поглядів Аристотеля, Тертулліана, Сковороди, але відтворивши їх через бачення, сприйняття дитини, підлітка. Оскільки ця повість написана насамперед для читачів шкільного віку, то жанр фентезії ними найкраще сприймається. Адже тут наявні визначальні жанрові ознаки, «фабульні складники», за Р.Толкіним: «бінарна етична опозиція «добро-зло» (воля – душниця), тут постійно присутнє «диво» - кулька-душа (а в давню добу міх-душа) дідуся, з якою хлопець ніколи не розлучається, у повісті головний герой отримає винагороду за подолання усіх перешкод на шляху до визволення душі.