Етично-духовні приорітети як визначальний мотиваційний чинник образно-семантичних концепцій

Abstract

Метою статті є визначення основних чинників формування духовно-етичних пріоритетів композитора, які виявляються у різноманітних жанрово-стилістичних моделях і змістовних конструкціях духовних творів. А також прослідкувати закономірності його мислення в аспекті образно-семантичного потенціалу хорової композиції. Основним завданням було висвітлити специфіку творчого мислення В. Степурка на основі ідейних пріоритетів його світогляду та визначити прояви семантичних концептів у його хоровій творчості. Особливе місце в його музиці займають твори, пов’язані з духовною тематикою: в них сформовані своєрідні образно-тематичні центри, до яких так чи інакше тяжіють інші композиції або ж створюють, так би мовити, певні інтермедії або ж «проміжні» зони між ними. Традиційно звертаючись до різних джерел, в тому числі аранжувань і обробок, в них, як і в інших видах творчості, композитор втілює власне відчуття етичних і філософських основ будь-якого мистецтва Та попри всю драматичну наповненість, у загальних стильових параметрах хорової творчості В. Степурка відбивається така притаманна для конфесій візантійського обряду властивість, як поміркованість у вияві емоцій. Таким чином, у просторі сучасності виявляється споріднення чинників віддалених епох, естетико-мистецьких опор різних стилів і духовно-етичного досвіду багатьох епох. Фольклорна, лірична, історико-епічна (та їх тематично мікстові різновиди) тематика, захоплюючи меморіальний пласт, у творчості В. Степурка органічно зливається з духовною. Щонайважливішою прикметою творчості В. Степурка є пошук можливостей оновлення мистецьких тенденцій, а це, в свою чергу, є основою трансляції для переконливого для одних, чи, принаймні, інтригуючого для інших погляду на цілісність духовного як творчої ідеї.