Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/2358
Title: Концепт життя крізь призму латинських паремій
Authors: Петришин, Марта Йосипівна
Keywords: концепт, паремія, національно-культурна специфіка, життя, латинська мова
Issue Date: 2019
Publisher: ДВНЗ "Ужгородський національний університет"
Citation: Петришин М.Й. Концепт життя крізь призму латинських паремій. Закарпатські філологічні студії. Вип 11. Том.2. С.37-41
Abstract: Стаття присвячена аналізу концепту життя як одиниці ментальності та світосприйняття. У контексті нашого дослідження концепт життя трактуємо як універсальний онтологічний концепт культури, який посідає важливе місце в мовній картині світу будь-якого народу. Актуальність розвідки зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на вивчення універсальних концептів в етнокультурному аспекті, а також відсутністю досліджень лінгвокультурної специфіки концепту життя на матеріалі латинських паремій. Метою роботи є виявлення семантикокогнітивних особливостей репрезентації концепту життя в латинських прислів’ях і приказках. Джерельною базою слугували латинські пареміологічні одиниці (165 одиниць), які вербалізують уявлення давніх римлян про земне буття, експлікують його фізичні, моральні та аксіологічні ознаки. Основним засобом вербалізації аналізованого концепту в мовній картині світу римлян виступають лексеми vita i vivere. Інтерпретація паремій дозволила виокремити ключові семантичні ознаки і культурні конотації концепту життя в римській лінгвокультурі. Життя античної людини – це складний феномен, представлений біологічною, соціокультурною і духовною складовими частинами. Домінантними поняттєвими ознаками аналізованого концепту в римській лінгвокультурі є біологічне існування, швидкоплинність, миттєвість переходу до смерті, тлінність. Життя у свідомості римлян – це постійна праця, наука, освіта, боротьба,поступ уперед. Соціокультурний і духовний зміст концепту репрезентують такі семантичні сфери, як: життя-щастя,життя-дружба, життя-свобода, життя-честь і гідність, життя-репутація, життя-надія. Важливими компонентами онтологічного концепту в латиській мові є духовне і матеріальне благополуччя. Символом життя виступає дорога, яка з’єднує минуле і майбутнє, шлях, який долає людина до смерті. Крім того, життя в латинських пареміях має безпосередній зв’язок із долею. Вивчення моделей ставлення римлян до життя проливає світло на установки античного народу щодо його цінностей, слугує ідентифікаційним кодом культури для визначення рівня свідомості суспільства.
URI: http://hdl.handle.net/123456789/2358
Appears in Collections:Статті та тези (ФФілолог)



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.