Література та літературознавство на зламі епох

Abstract

Світ відображається не лише крізь репортажі у засобах масової інформації, які чітко ідеологічно профільовані, тож обіцянки в суспільних мас-медіа часто ідентично подібні на передвиборчі. Безсумнівно, що наука та мистецтво є також віддзеркаленням сьогодення. Як виявилося, навіть ці два «медіа» є складовою частиною ЗМІ, адже наука, яка в мас-медіа взагалі відсутня, власне не існує, не говорячи вже про мистецтво: мас-медіа встановлюють ціну картин чи претендента на бестселер серед книг. Очевидно, що така ситуація спричинена боротьбою за владу, яка є тотальною, а тому природно охоплює і сферу науки та мистецтва. Зрештою такий зв’язок не є безпосереднім, оскільки мистецтво, у своєму прагненні залишатися мистецтвом, зберігає в собі хоча б часточку своєї незалежності від влади, грошей, політики й ідеології, навіть якщо воно в них втручається, бо воно не може бути їхньою трансцендентною частиною. Це стосується і художньої літератури, белетристики. Проте її значення в наш час – порівняно з недавнім і давнім минулим – катастрофічно зменшилося. Художня література все менш частіше стає засобом для існування, вона втрачає свій суспільний авторитет; політика вже не боїться літератури, як цьому було раніше в тоталітарних системах. Однак література повинна шукати та знаходити людську ідентичність у різних сферах, зокрема у національній і мовній.