Місця вічного спочинку руських людей у землях Пястів кінця Х – середини ХІV ст.

Abstract

Стаття присвячена встановленню у землях Пястів місць поховання руських людей, які в різний час та за різних обставин померли і були відспівані за межами своєї “малої батьківщини”. Перша категорія осіб – це заміжні за Пястами представниці руської князівської родини. Із 17 казусів видання руських дам заміж до польських земель, одного конкубінату і одного напіввінценосного шлюбу лише у двох випадках знаємо, що дружина польського володаря померла і похована саме в його землях. Усі інші або пов’язані зі смертю і похованням за межами володінь чоловіка (вже часом померлого), або не містять конкретної інформації про місце смерті і вічного спочинку. Шість випадків смерті і поховання в землях Пястів руських вінценосних осіб відбулися за наслідками військово-політичних подій (чотири казуси) чи з природним відходом у засвіти в чернечому житті або духовному сані (два казуси). На жаль, немає достеменних даних про кількість загиблих руських воїнів у ході численних (близько 50) воєнних кампаній у землі Пястів. Найкраще задокументовані три найбільші битви (на річці Мозґава 13 вересня 1195 р., під Завихостом 19 червня 1205 р. і під Ґозлицями 23 лютого 1280 р.) засвідчують велетенську кількість руських убитих, однак жодним чином не натякають про подальшу долю тіл. Не знаємо й імен цих воїнів, окрім загиблого 1283 р. під мазовецьким Сохачевом боярського сина Раха, імовірно з волин- ського Володимира. Нерідко фатальними були й поїздки руських купців, як, для прикладу, 1279 р. до міста Пултуськ. Однак більше свідчень загибелі в польських землях торговців з Русі виявити не вдалося. Безперечно, вічний спочинок руські містяни, насамперед Сілезії і Малої Польщі, могли знаходити на міських церковних і монастирських цвинтарях, як достеменно відомо у випадку двох “анонімних” руси- нів (чоловіка і жінки) другої половини ХІІІ ст. із Вроцлава. Насправді їх було знасно більше, але наявний стан джерел не дозволяє їх належно виокремити. Певний оптимізм забезпечують результати довго- тривалих польських археологічних досліджень. Нам точно відомо про не одну пам’ятку, на якій було виявлено як кістяки афілійованих із руською князівською родиною осіб, так і належних до русько- скандинавської дружинної культури вояків кінця Х–ХІ ст.