Етос і ерос життєтворчості Миколи Лисенка

Abstract

Психологічне джерело людської діяльності заховане в людській природі. Вартості життя, на які спираються життєствердження і життєтворчість особистості, проявляються в естетичній та етичній сферах. У сфері естетичній – це переживання краси й величі, у сфері етичній – це любов, вірність, самовідданість і життєрадісність, передумовою яких є активна настанова людини. Отож, етос перебуває у тісному взаємозв’язку з еросом. Останній використовується у статті у значенні сильного, пристрасного ЕСТЕТИЧНОГО (а не фізіологічного або психо-фізіологічного) почуття. Мета роботи – дослідити взаємопов’язаність етосу і еросу у життєдіяльності видатного діяча української музичної культури Миколи Віталійовича Лисенка (1842–1912). Методологія дослідження полягає у поєднанні культурно-історичного методу (висвітлення життя і творчості композитора крізь призму естетичної та етичної сфер), методу аналізу наукової літератури з проблеми (для виявлення ступеня її розробленості та перспективи подальших розвідок), епістологічного аналізу та методів персонології (біографічного та культурно-психологічної реконструкції). Наукова новизна статті зумовлена тим, що вперше духовний світ М. Лисенка, в якому органічно взаємодіяли етос і ерос, осмислюється як чинник, що мав глибокий вплив на його музичну творчість. Це, зокрема, знайшло втілення у вокальних творах (солоспівах), які складають золотий фонд українського музичного мистецтва. Висновки. У запропонованій дослідницькій роботі привернена уваги до особистого життя композитора, його ціннісних орієнтацій та емоційних станів, зокрема до почуття любові до жінки. Результати дослідження дають змогу переосмислити надбання національної музичної культури у контексті проблеми особистості.