Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/2249
Title: Комунікативна толерантність як детермінанта професійної компетентності сучасного психолога
Authors: Карпюк, Юлія Ярославівна
Keywords: толерантність
професійна компетентність
Issue Date: 2019
Publisher: Запоріжжя: Класичний приватний університет
Citation: Карпюк Ю. Я. Комунікативна толерантність як детермінанта професійної компетентності сучасного психолога / Ю. Я. Карпюк // Збірник наукових праць «Теорія і практика сучасної психології» / за ред. Зарицька В. В. – Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2019. – Вип. 5. С. 221-240.
Abstract: У статті проведено аналіз основних характеристик поняття комунікативної толерантності. Зазначена роль комунікативної толерантності в забезпеченні внутрішньої особистісної гармонії, здатності до самоконтролю, самокорекції й активної соціальної позиції з домінуючою психологічною готовністю до позитивної взаємодії з людьми, які наділені іншими світоглядами, особливостями процесів мислення та стилями поведінки. Визначено, що комунікативна толерантність є особливою особистісною рисоюу, яка відображає психологічну готовність людини до позитивної взаємодії з іншими людьми, які наділені іншими світоглядними установками та стилями поведінки, основними критеріями якої виступатимуть: терпимість, емпатія, інтелектуальна гнучкість, повага, самоконтроль. Наголошується, що комунікативна толерантність як фундаментальна складова частина професійно важливих якостей сучасного психолога виступає однією із основних детермінант його професійної компетентності. Її сформованість значно розширює його професійні можливості, покращує процес розуміння клієнта, його психічних, функціональних станів, індивідуальних властивостей, внутрішніх якостей та особливостей поведінкових патернів і забезпечуватиме підтримання позитивної співпраці при вирішенні його нагальних проблем. Оскільки, комунікативна толерантність являє собою відповідний показник особистісного рівня фахівця, готового збагачувати і вдосконалювати свій професійний рівень, характер і стиль поведінки шляхом розширення контактів з іншими поглядами і практичними діями то дотримання психологом у своїй професійній діяльності комунікативних толерантних установок забезпечуватиме створення для усіх учасників взаємодії відповідних комфортних умов,нейтралізації різноманітних конфліктних взаємин. Акцентується увага на тому, комунікативна толерантність психолога не може формуватися стихійно тільки у процесі його соціалізації. Для того, щоб забезпечити її повноцінний і динамічний розвиток, як однієї із значущих складників професійної компетентності необхідна цілеспрямована та наполеглива робота в процесі, як особистісної, так і професійної соціалізації загалом, що передбачає її формування у вищому навчальному закладі під час здобуття майбутнім психологом відповідного фаху. В останні десятиліття проблема толерантності стала однією з найбільш актуальних і широко затребуваних у цілому світі. У відповідних аспектах її проблематика обговорюється на різних рівнях, включаючи пласт різноманітних питань, безпосередньо пов’язаних із особливостями взаємин між людьми. Надмірна зацікавленість до феномену толерантності зумовлена не лише її науковою міждисциплінарністю, але і нагальною потребою суспільства, яке нині потерпає від надмірної конфліктності та всезагальної дегуманізації. Відтак однією з основних передумов привернення нашої уваги до феномену толерантності є побутуюча у наукових колах думка про те, що відсутність, зокрема комунікативної толерантностіунеможливлює як продуктивні міжособистісні відносини, а також вносить певні деструкції у гармонійний розвиток особистості професіонала. Загалом недостатня подоланість різноманітних суперечностей в інтерпретації феномену толерантності, наявність гострої потреби в ефективному розвитку толерантної особистості у процесі її професійної діяльності визначають актуальність нашої наукової розвідки як для самої психологічної галузі, так і у зв’язку з важливістю врахування комунікативного аспекту толерантності як однієї з детермінант професійної компетентності сучасного фахівця-психолога. Здавна толерантність як морально-етична якість особистості ставала предметом уваги багатьох наук, зокрема філософії, психології, педагогіки, соціології, медицини тощо. Наявні сьогодні дефініції толерантності, які представлені у наукових колах надзвичайно різноманітні. Зокрема, розробці теоретико-практичних аспектів феномену толерантності присвячено наукові розвідки таких вчених-психологів, як: Н. Асташова, О. Асмолова, А. Басса, І. Беха, Л. Берковіца, Н. Баранова, Г. Бардієра, В. Бойка, І. Гасанова, І. Гояна, В. Золотухіна, Є. Ільїна, Ю, Іщенка, Є. Казакова. Узагальнюючи представлені у роботах цих науковців дефініції толерантності можна дати наступне визначення даному феномену як інтегративного особистісного утворення, що дозволяє підтримувати належну психічну гнучкість у вибудовуванні позитивних взаємин із навколишнім світом. Усі грані цього феномену розкриватимуться у здатності та готовності особистості підтримувати успішну та якісну адаптацію у відношенні до усіх різновидів соціального життя. Забезпечення особистістю свого толерантного ставлення до соціального середовища сприятиме розвитку належного світосприйняття та побудові міжособистісних стосунків із відповідним гуманістичним підґрунтям. Відтак метою статті є теоретичний огляд проблеми толерантності унауковій літературі з подальшим обґрунтуванням необхідності дослідження комунікативної толерантностіяк професійної характеристики представників професій, пов’язаних із особливостями взаємин між людьми, зокрема, що стосується професійної діяльності психологів.
URI: http://hdl.handle.net/123456789/2249
Appears in Collections:Наукові видання (ФП)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
5-1_2019-93-99.pdfСтаття264.03 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.