Мовно-правописні дискусії як чинник національної самоідентифікації українців Галичини в 1830–1850-х рр.

Abstract

У дипломній роботі на основі першоджерел (особового походження – споминів, листування учасників подій, опублікованих збірників документів та матеріалів, періодичних видань досліджуваного періоду), фахової літератури з історії та філології, нормативно-правових документів у галузі освіти України тощо) проаналізовано мовно-правописні суперечки в австрійській Галичині в 1830–1850-х роках, визначено їх вплив на формування української національної самосвідомості в ХІХ ст. У п’яти розділах роботи автор розкрив історичні передумови суперечок щодо використання латинського алфавіту в українському письмі; першу «азбучну війну» в краї середини 1830-х рр., що активізувалася з виступу священника, автора праць у галузях фольклористики і мовознавства Йосипа Лозинського 1834 р. з аргументами на користь латинізації правопису галицьких русинів, реакцію місцевої інтелігенції на виступ (Маркіяна Шашкевича, Йосифа Левицького, Дениса Зубрицького та ін.); другу «азбучну війну» в Галичині 1859 р., викликану спробами австрійських властей і польського намісника Аґенора Ґолуховського запровадити латинку для українського письма в 1850-х рр., критику ідеї впровадження латинки, наслідки «азбучних війн» для національного руху. Окремо висвітлюються історіографія і джерельна база дослідження, методичні аспекти використання матеріалів дослідження в шкільній освіті. У кінці дипломної роботи вміщено цікаві та інформативні додатки.