ХРИСТИЯНСЬКА МОРАЛЬ ЯК ЗАСІБ УТВЕРДЖЕННЯ АБСОЛЮТНОЇ ЦІННОСТІ ЛЮДИНИ

Abstract

Кожен із науковців і практиків, хто уважно слідкує за новітніми тенденціями у розвитку вітчизняної психології, давно підмітив суттєві зміни в концептуальних основах здійснення виховного впливу на підростаюче покоління. Воно й зрозуміло, адже повернення до культурно-етнічних традицій свого українського народу, до тієї багатющої спадщини, яка дуже часто нашими недругами свідомо спотворювалась, перекручувалась, подавалась в іронічно-принизливому контексті, надало можливість привнести суттєві зміни у цей процес. Ми, українці, маємо чим гордитись і тому абсолютно слушно і в наукових колах, і на державницькому рівні було проголошено курс на повернення до своїх етнічних витоків, до свого національного коріння. У зв’язку з тим, що українці як нація формувались в лоні християнської церкви, виникла необхідність змінити орієнтири духовного розвитку особистості, поклавши в їх основу систему християнських цінностей, які, власне є загальнолюдськими. Попри, здавалось би, абсолютно правильні наміри, проблема виявилась не такою простою, оскільки на шляху до реалізації вищезазначених намірів знайшлося чимало критиків і навіть одвертих скептиків. Отже, виникає необхідність висловити свої аргументи та поділитись деякими власними міркуваннями на цю тему. Мета статті полягає у вивченні основ християнської моралі як базису для утвердження людини як абсолютної цінності. Аналізуючи сучасний стан психологічної науки, її зв’язок з філософією, етикою, теологією, А. С. Жаловага наголошує на тому, що “зараз поступово позначається поворот – якщо не до душі в її повному розумінні, то, принаймні, до духовності, до духовних виявів людини, й опорою цьому стає гуманітарний підхід. Світ людських почуттів, переживань усе більш зміщується в центр зацікавлення психологів. Змінилися і наукові терміни. У психологію нині допущено такі поняття, як милосердя, жаль, любов, надія тощо… Психологія майже через століття знову зустрічається, співвідноситься з філософією, з етикою та за певних умов може стати морально зорієнтованою. Розгляд основ моральності веде, у свою чергу, до питань віри, зумовлює необхідність повернення до поняття душі в її релігійному розумінні”. Попри незаперечний факт того, що за всю історію виникнення й утвердження християнства воно виробило високі духовні цінності, які мають благодатний позитивний вплив на формування ціннісноорієнтаційної сфери особистості, у цілому сучасна школа поки що не готова до впровадження у навчально-виховний процес предметів релігієзнавчого змісту (або змістовного доповнення до вже існуючих). Разом із тим, ми прекрасно розуміємо, що входження християнської моралі у шкільне життя не стане панацеєю від аморальних виявів у нинішньому суспільстві, хоча вона може суттєво поліпшити загальний рівень моральності.