Просодична пауза в усних репрезентаціях вільного вірша

Abstract

У вільному вірші рядок виконує функцію ритмічної одиниці. Довжина рядків, їх просторове розташування на сторінці, кількість рядків у строфі, наявність/відсутність розділових знаків залежать від авторського розуміння їх смислового навантаження. При читанні вільного вірша вголос пауза як просодичний засіб членування мовленнєвого потоку на смислові одиниці є одним з індикаторів інтерпретації твору. У статті викладені результати міні-проєкту, до якого в якості дикторів та аудиторів були залучені студенти старших курсів факультету іноземних мов Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Метою проєкту було дослідження ролі паузи в усних читацьких репрезентаціях вільного вірша “The long hall” сучасної ірландсько-канадійської авторки Стіві Хауелл. Перший аудіозапис був зроблений до здійснення учасниками проєкту аналізу твору за методикою теорії світу тексту, яка передбачає створення ментальних репрезентацій на основі текстової інформації та знань читачів про реальний світ. Застосування принципів теорії світу тексту сприяло процесам інтерпретації дискурсу вірша, чим пояснюються відмінності між першим і другим аудіозаписами. Аудитивний аналіз засвідчує, що створення ментальних репрезентацій, світів тексту вірша, змінює ракурс сприйняття дискурсу. У другому аудіозаписі, на відміну від першого, помітна тенденція до перенесення уваги з граматико-синтаксичного на смисловий аспект твору. При другому прочитанні це знайшло відображення у кореляції пауз – їх місця розташування, характеру і тривалості – з авторським розподілом тексту між рядками, що подекуди суперечить граматичним нормам, але створює своєрідний ритм поезії, передає смислове навантаження кожного рядка і посилює емоційний вплив на слухача.