Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/2101
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorКарпюк, Юлія Ярославівна-
dc.date.accessioned2020-03-25T08:33:01Z-
dc.date.available2020-03-25T08:33:01Z-
dc.date.issued2008-
dc.identifier.citationКарпюк, Ю. Я. Особливості становлення ціннісних орієнтацій молодших школярів / Ю. Я. Карпюк // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія / ред. Л. Е. Орбан-Лембрик. – Івано-Франківськ : Вид. відділ ЦІТ Прикарпатського нац. ун-ту ім. Василя Стефаника, 2008. – Вип. 13. – Ч. 2. – С. 243–249.uk_UA
dc.identifier.otherУДК 159.942.4.-
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/2101-
dc.description.abstractУ статті розкриваються сутнісні характеристики становлення ціннісних орієнтацій дітей молодшого шкільного віку з позиції культурноісторичного підходу до вікових періодів онтогенезу особистості. Аналізуються новітні тенденції в особистісному розвитку дітей 6–10 років у контексті становлення їх ціннісно-смислової сфери. У сучасних гуманітарних науках простежується значне тяжіння до категорії “цінності”. Не стоїть осторонь такої тенденції й психолого-педагогічна наука. Введення в її концептуальну основу й виховну практику понять “ціннісні орієнтації”, “особистісні цінності” не є звичайним актом наукового наслідування. З ним пов’язані насамперед проблеми світоглядного рівня. Ідеться про докорінну смисложиттєву переорієнтацію особистості, за якої оволодіння нею особистісними цінностями завжди так чи інакше пов’язується з виходом за межі егоїстичних інтересів, її власною центрованістю на морально-духовній культурі людства. Молодший шкільний вік – відповідна стадія психічного розвитку суб’єкта – набуває нині чітко окресленої виразності як щодо попереднього вікового етапу (дошкільне дитинство), так і наступного підліткового етапу. Це зумовлене істотним прискоренням процесу розвитку особистості, що є характеристикою, властивою лише сучасній соціальній ситуації як провідній розвивальній детермінанті. Цей факт постає з усією очевидністю, коли ми починаємо аналізувати особливості нинішнього культурного середовища. Визначальними показниками для нього є небачений до цього динамізм у накопиченні певних людських здобутків, а також їх інтенсивна трансляція, що зачіпає кожну людину. Певна річ, що дія культурного впливу на ту чи ту особистість сприймається індивідуально, проте загальна прискорювальна щодо психічного розвитку тенденція зберігається. У зв’язку з цим виховання сучасної дитини впродовж молодшого шкільного віку набуває більшого значення порівняно з минулими історичними періодами онтогенезу індивіда. Ідеться не тільки про спеціально організований виховний процес, а й про його спонтанний аналог, роль якого значно зростає. Тож психологічні особливості молодшого шкільного віку як особливої ланки всього шкільного онтогенезу не можуть вважатися незмінними. Мета повідомлення: проаналізувати особливості становлення ціннісних орієнтацій дітей молодшого шкільного віку з позиції культурноісторичного підходу до вікових періодів онтогенезу особистості, враховуючи новітні тенденції в особистісному розвитку дітей 6–10 років. Ціннісні орієнтації, якщо їх внутрішню природу й будову виводити з процесів смислоутворення, становлять внутрішній стрижень особистості. Його й можна інтерпретувати як ціннісну етичну орієнтацію. Вона, з одного боку, забезпечує цілісно-суб’єктивне розуміння окремих актів поведінки дитини, з другого – сприяє побудові прогнозу її поведінки в більш широкому полі ситуацій, а гранично – в усій повноті можливих варіантів її поведінки. Лише в порівнянні узагальнених особистісних цінностей з особистістю в цілому можна констатувати, що її нормальним способом буття є розвиток. Виховна тактика щодо рівня розвитку особистісних цінностей молодших школярів має полягати в забезпеченні їх прояву як ставлення, що не має чітко окреслених меж. При цьому шлях формування ціннісних орієнтацій дітей 6–10 років може бути успішною науково обґрунтованою виховною технологією, що має полягати у сходженні від конкретного до загального. Це означає, що, наприклад, повага до людства може бути вихована в дитини, якщо спочатку в неї формується це ставлення до близької їй людини, далі – до оточуючих людей, а згодом це коло може збільшуватися. Звичайно, що розвиток особистісної цінності вищого рівня – процес складний і суперечливий, і далеко не кожна особистість спроможна його здійснити. Наприкінці молодшого шкільного віку ціннісні орієнтації дітей починають складатися в ширшу, складнішу й стійку систему, яка визначає становлення їх активної життєвої позиції. Це положення зумовлене тим, що ступінь розвитку соціальної активності дітей пов’язаний із певним рівнем розвитку свідомості й самосвідомості.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВидавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаникаuk_UA
dc.subjectЦіннісні орієнтаціїuk_UA
dc.subjectособистісні цінностіuk_UA
dc.subjectмолодший шкільний вікuk_UA
dc.subjectрозвиток особистостіuk_UA
dc.subjectсоціалізація особистостіuk_UA
dc.titleОсобливості становлення ціннісних орієнтацій молодших школярівuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Наукові видання (ФП)



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.