Особливості становлення ціннісних орієнтацій молодших школярів

Abstract

У статті розкриваються сутнісні характеристики становлення ціннісних орієнтацій дітей молодшого шкільного віку з позиції культурноісторичного підходу до вікових періодів онтогенезу особистості. Аналізуються новітні тенденції в особистісному розвитку дітей 6–10 років у контексті становлення їх ціннісно-смислової сфери. У сучасних гуманітарних науках простежується значне тяжіння до категорії “цінності”. Не стоїть осторонь такої тенденції й психолого-педагогічна наука. Введення в її концептуальну основу й виховну практику понять “ціннісні орієнтації”, “особистісні цінності” не є звичайним актом наукового наслідування. З ним пов’язані насамперед проблеми світоглядного рівня. Ідеться про докорінну смисложиттєву переорієнтацію особистості, за якої оволодіння нею особистісними цінностями завжди так чи інакше пов’язується з виходом за межі егоїстичних інтересів, її власною центрованістю на морально-духовній культурі людства. Молодший шкільний вік – відповідна стадія психічного розвитку суб’єкта – набуває нині чітко окресленої виразності як щодо попереднього вікового етапу (дошкільне дитинство), так і наступного підліткового етапу. Це зумовлене істотним прискоренням процесу розвитку особистості, що є характеристикою, властивою лише сучасній соціальній ситуації як провідній розвивальній детермінанті. Цей факт постає з усією очевидністю, коли ми починаємо аналізувати особливості нинішнього культурного середовища. Визначальними показниками для нього є небачений до цього динамізм у накопиченні певних людських здобутків, а також їх інтенсивна трансляція, що зачіпає кожну людину. Певна річ, що дія культурного впливу на ту чи ту особистість сприймається індивідуально, проте загальна прискорювальна щодо психічного розвитку тенденція зберігається. У зв’язку з цим виховання сучасної дитини впродовж молодшого шкільного віку набуває більшого значення порівняно з минулими історичними періодами онтогенезу індивіда. Ідеться не тільки про спеціально організований виховний процес, а й про його спонтанний аналог, роль якого значно зростає. Тож психологічні особливості молодшого шкільного віку як особливої ланки всього шкільного онтогенезу не можуть вважатися незмінними. Мета повідомлення: проаналізувати особливості становлення ціннісних орієнтацій дітей молодшого шкільного віку з позиції культурноісторичного підходу до вікових періодів онтогенезу особистості, враховуючи новітні тенденції в особистісному розвитку дітей 6–10 років. Ціннісні орієнтації, якщо їх внутрішню природу й будову виводити з процесів смислоутворення, становлять внутрішній стрижень особистості. Його й можна інтерпретувати як ціннісну етичну орієнтацію. Вона, з одного боку, забезпечує цілісно-суб’єктивне розуміння окремих актів поведінки дитини, з другого – сприяє побудові прогнозу її поведінки в більш широкому полі ситуацій, а гранично – в усій повноті можливих варіантів її поведінки. Лише в порівнянні узагальнених особистісних цінностей з особистістю в цілому можна констатувати, що її нормальним способом буття є розвиток. Виховна тактика щодо рівня розвитку особистісних цінностей молодших школярів має полягати в забезпеченні їх прояву як ставлення, що не має чітко окреслених меж. При цьому шлях формування ціннісних орієнтацій дітей 6–10 років може бути успішною науково обґрунтованою виховною технологією, що має полягати у сходженні від конкретного до загального. Це означає, що, наприклад, повага до людства може бути вихована в дитини, якщо спочатку в неї формується це ставлення до близької їй людини, далі – до оточуючих людей, а згодом це коло може збільшуватися. Звичайно, що розвиток особистісної цінності вищого рівня – процес складний і суперечливий, і далеко не кожна особистість спроможна його здійснити. Наприкінці молодшого шкільного віку ціннісні орієнтації дітей починають складатися в ширшу, складнішу й стійку систему, яка визначає становлення їх активної життєвої позиції. Це положення зумовлене тим, що ступінь розвитку соціальної активності дітей пов’язаний із певним рівнем розвитку свідомості й самосвідомості.