Специфіка трактування військової розвідки у воєнно-політичній думці української еміграції (середина ХХ ст.)

Abstract

У статті розглядаються проблеми національної та військової безпеки, репрезентовані у працях діячів української еміграції середини ХХ ст. Автор доводить, що спеціально проблему військової розвідки, її мети, завдань і типології у мілітарно-політичній спадщині політичних акторів української еміграції зазначеної доби досі не вивчали. Саме тому з’ясування цієї проблеми поглиблюватиме сучасне розуміння військово-політичної думки українського народу ХХ ст., повертатиме з незаслуженого забуття теоретиків національної безпеки та воєнної доктрини України. Обґрунтовано важливість доробку колишніх військових-українців, учасників визвольних змагань українського народу і Другої світової війни. Досліджуються особливості трактування поняття та термінологія розвідувальної діяльності, зокрема військової розвідки.