Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/20865
Назва: | Відтворення авторської картини світу в аудіовізуальному перекладі: дублювання та субтитрування (на матеріалі перекладу серіалу "Відьмак") |
Автори: | Великорода, Юрій Михайлович Тороній, Даніела |
Ключові слова: | аудіовізуальний переклад субтитрування дублювання еквіваленція адаптація модуляція |
Дата публікації: | 2023 |
Видавництво: | Видавничий дім «Гельветика» |
Бібліографічний опис: | Великорода Ю., Тороній Д. Відтворення авторської картини світу в аудіовізуальному перекладі: дублювання та субтитрування (на матеріалі серіалу «Відьмак»). Folium. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2023. Спецвипуск. С 40-47. https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.5 |
Короткий огляд (реферат): | У статті порівнюються підходи до відтворення авторської картини світу в перекладі з англійської мову на українську на матеріалі серіалу «Відьмак». Проводиться аналіз підходів до аудіовізуального перекладу та аналізуються відмінності у теоретичних обґрунтуваннях субтитрування та дублювання як способів аудіовізуального перекладу. Зокрема, визначаються обмеження до кожного з типів аудіовізуального перекладу. Так, субтитрування має обмеження стосовно часу та місця, яке субтитри займають на екрані (не більше двох рядків, не більше 42 символів у кожному рядку, швидкість читання не повинна перевищувати 17 символів на секунду). У випадку дублювання перекладачам слід дотримуватися фонетичної синхронії (синхронія губ), кінетичної синхронії (відповідність діалогу до зображення) та ізохронії (тривалість перекладених діалогів має відповідати тривалості оригінальних висловлень). На основі тактик перекладу, визначених Ж. Віне та Ж. Дарбеньє, аналізуються перекладацькі рішення до обраного матеріалу дослідження. У вибірку матеріалу дослідження увійшла 121 одиниця. Ці одиниці поділено на чотири категорії відповідно до їх функцій та ознак в обраному матеріалі дослідження: міфозооніми, топоніми, антропоніми та реалії. Поетапно проводиться аналіз тактик перекладу у кожній групі одиниць з визначенням ключових перекладацьких рішень як у субтитрованому перекладі, так і в дублюванні. Визначено, що домінантними тактиками при перекладі міфозоонімів були еквіваленція та запозичення. При перекладі топонімів та антропонімів домінантною тактикою була тактика запозичення: транскрибування або транслітерація. При перекладі реалій домінантною була тактика дослівного перекладу. На загал в сукупній вибірці основною тактикою перекладу виявилася тактика запозичення (понад дві третини перекладацьких рішень віднесено до цієї тактики), що пояснюється особливостями та унікальністю номінацій, які є вираженнями мовної картини світу у фентезійному жанрі. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/20865 |
Розташовується у зібраннях: | Навчальні матеріали (ФІМ) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
2023_witcher.pdf | 346.41 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.