Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/20859
Назва: | Дослідження впливу дрібнодисперсних добавок на основі титану на підвищення когезійної та адгезійної міцності епоксидно-полімерних композитів |
Інші назви: | Exploration of Titanium-Based Fine-Particle Additive Influence on Cohesive and Adhesive Strength Enhancement in Epoxy-Polymer Composites |
Автори: | Барановська, Оксана Валеріївна Баглюк, Геннадій Анатолійович Букетов, Андрій Вікторович Сапронов, Олександр Олександрович Барановський, Дмитро Іванович |
Ключові слова: | композит порошок наповнювач міцність структура епоксидна смола |
Дата публікації: | 2024 |
Видавництво: | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника |
Бібліографічний опис: | Барановська О. В. Дослідження впливу дрібнодисперсних добавок на основі титану на підвищення когезійної та адгезійної міцності епоксидно-полімерних композитів / О. В. Барановська, Г. А. Баглюк, А. В. Букетов, О. О. Сапронов, Д. І. Барановський // Фізика і хімія твердого тіла. - 2024. - Т. 25. - № 3. - С. 453-460. |
Короткий огляд (реферат): | Досліджено вплив дисперсного порошкового наповнювача на фізико-механічні властивості модифікованої ультразвуковою обробкою вихідної епоксидної матриці. Змінюючи вміст наповнювача від 5% до 60% (мас.), виявлено оптимальну концентрацію для формування епоксидних композитів з поліпшеними механічними властивостями. Введення наповнювача у кількості 5 % (мас.) приводить до максимуму значення ударної в’язкості (W = 18,47 кДж/м2), в той час, коли значення руйнівних напружень при згинанні мають найнижчий рівень σзг = 51,75 МПа. Доведено, що наповнення композитів дисперсними частками у кількості q = 10 % (мас.) забезпечує підвищення руйнівних напружень при згинанні до σзг = 74,85 МПа та ударної в’язкості до W = 17,42…18,47 кДж/м2. Подальше збільшення вмісту наповнювача в складі композиту до 20 – 60 % призводить до деякого зменшення величини руйнівних напружень, рівень яких, однак, все ще помітно перевищує рівень міцності вихідної матричної фази. Найбільше значення адгезійної міцності σa = 33,4 МПа досягається при введенні 20 % (мас.) дисперсного наповнювача, але при даному наповненні залишкові напруження становлять 0,34 МПа. При введенні модифікатора у кількості q = 10 % (мас.) адгезійна міцність при відриві – σa = 28,6 МПа, що вище у 1,15 рази за значення вихідної епоксидної смоли. Водночас слід зазначити, що введення модифікатора у кількості q = 10 мас.ч. зумовлює зниження залишкових напружень від σres = 1,4 МПа (для вихідної епоксидної матриці) до σres= 1,0 МПа. Збільшення вмісту дисперсної складової до q = 40-60 % (мас.) призводить до помітного зменшення рівня адгезійної міцності, а також до зростання залишкових напружень, які становлять σres = 0,62…0,69 МПа відповідно. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/20859 |
Розташовується у зібраннях: | Т. 25, № 3 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
03_Baranovska(e).pdf | 738.85 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.