Екосистемна безпека як парадигма державної соціально-економічної політики у сфері відновлення туристично-рекреаційного потенціалу (на прикладі кризи COVID-19)

Abstract

Ця стаття присвячена обґрунтуваню доцільності позиціонування екосистемної безпеки у якості парадигми державної соціально-економічної політики у сфері відновлення туристично-рекреаційного потенціалу з урахуванням досвіду пандемії COVID-19. Досліджено особливості державної політики у сфері відновлення туристично-рекреаційного потенціалу з метою ідентифікації важелів зсуву парадигми у напрямку екосистемної безпеки. Конкретизовано загальні умови безпеки культурної та природної спадщини. Розкрито аспекти трансформації посткризової політики відновлення туристично-рекреаційних ресурсів на базі екосистемної парадигми. Конкретизовано вимоги до державної політики посткризового відновлення туристично-рекреаційного потенціалу. Наведено аргументи щодо можливості позиціонування екосистемної безпеки у якості парадигми державної соціально-економічної політики у сфері відновлення туристично-рекреаційного потенціалу на прикладі пандемії COVID-19. Узагальнено ключові тенденції щодо зміни парадигми відновлення туристично-рекреаційного потенціалу під тиском загрози слабко передбачуваних криз медико-соціального характеру. Сформовано низку вимог до політики відновлення туристично-рекреаційного потенціалу, що засновується на екосистемному підході.