Диференціація у процесі вивчення англійської мови майбутніми судномеханіками

Abstract

Традиційні методи викладання англійської мови не завжди дозволяють врахувати індивідуальні особливості майбутніх суднових механіків, їхній темп навчання, когнітивні стилі та рівень підготовки, що може призвести до втрати мотивації до навчання та нездатності засвоїти матеріал у повному обсязі. У статті обґрунтовано основні принципи диференційованого навчання (варіативність завдань, фронтальна робота, робота в парах/групах, самостійні завдання). У дослідженні описано різнорівневі завдання для груп з урахуванням різних рівнів володіння англійською мовою. Наголошено, що диференційоване навчання сприяє розвитку різних навичок, важливих для суднових механіків, таких як: критичне мислення, вирішення професійних проблем, володіння англійською мовою на високому рівні для спілкування в інтернаціональному екіпажі, робота в команді тощо. Автор наголошує на необхідності планування завдань для кожного етапу заняття для груп з різним базовим багажем знань і рівнем підготовки. Важливо передбачити можливі труднощі, з якими можуть зіткнутися студенти при засвоєнні матеріалу, і використовувати диференційовані індивідуальні завдання в класно-урочній системі. Виявлено переваги диференційованого навчання: врахування індивідуальних особливостей студентів, підвищення мотивації до навчання. Вказано також на недоліки, оскільки диференційоване навчання вимагає від викладача значних зусиль і часу на планування занять, підготовку різноманітних матеріалів і завдань. Запропоновано критерії оцінювання знань і вмінь майбутніх фахівців, оскільки при вивченні морської англійської мови студенти різних груп виконують різні завдання і навчаються за різними програмами. Акцентовано увагу на тому, що систематичне використання різних типів вправ для конкретної групи з урахуванням теми, етапу навчання та дидактичних цілей є оптимальним для покращення засвоєння знань студентів.