Засновники v. учасники підприємницьких товариств: сучасний стан законодавства та правової доктрини

Abstract

Проаналізовано сучасний стан законодавства та правової доктрини щодо розуміння категорій «засновник» та «учасник» підприємницького товариства. Зроблено висновок про відсутність їх розмежування у чинному законодавстві, що дозволяє окремим фахівцям ототожнювати вказані поняття. Обґрунтована думка, що поняття «засновник» вживається щодо осіб, які створили підприємницьке товариство. Доведено, що головною первинною підставою виникнення корпоративних правовідносин є створення товариства. Після державної реєстрації товариства всі засновники та особи, які в подальшому долучилися до участі в цих товариствах, іменуються учасниками (акціонерами, членами) залежно від його організаційно-правової форми. Вживання паралельно обох термінів недоречно. Подальша зміна складу учасників товариства не означає, що нових членів слід вважати його засновниками, оскільки до моменту їх прийняття підприємницьке товариство вже було створене (зареєстроване). Звернута увага, що кожне підприємницьке товариство обов’язково має засновника (ів), проте засновник не завжди отримує статус його учасника (акціонера, члена), так само як і не будь-який учасник (акціонер, член) такого товариства автоматично визнається його засновником. Обґрунтовано, що засновник не є учасником корпоративних правовідносин та не може мати жодних корпоративних прав.Для характеристики корпоративних правовідносинах в рамках підприємницьких товариств однієї ознаки «членства» недостатньо, оскільки доцільно враховувати також можливість участі особи в управлінні корпорацією і, як факультативний критерій, наявність статутного капіталу (з поділом його на частки (акції)) як показник для визначення порядку управління (окреслення кількості голосів у кожного учасника).