Соціально-економічні процеси в Івано-Франківській області Української РСР в радянській історіографії

Abstract

Мета дослідження – полягає в аналізі наукових праць радянських економістів, державних діячів, істориків та сформувати актуальні на час післявоєнної відбудови економіки та інфраструктури незалежної України рекомендації. Методологія дослідження базується на принципах науковості, об’єктивності, історизму. Застосовано проблемно-хронологічний, пошуковий, аналітичний методи, а також узагальнення та систематизації матеріалу. Наукова новизна полягає в тому, що усвідомлення негативних і позитивних тенденцій у соціально-економічному житті Івано-Франківської області, як складової західного регіону України та республіки, дає можливість виробити програму економічної відбудови і деяких теоретичних та практичних настанов. Головна увага має акцентуватися на правовій базі і положеннях Конституції України. Успішна відбудова країни можлива за умови залучення кваліфікованих спеціалістів і менеджерів, сучасної навчально-інформаційної мережі. Важливим складником соціальної політики держави є управління трудовими ресурсами, реалізація активної політики зайнятості. Вирішення основних побутових проблем позитивно впливатиме на відбудову та розвиток економіки. Висновки. Є всі підстави погодитися з радянськими науковцями у тому, що розбудова економіки та побутової інфраструктури краю була тісно пов’язана з підвищенням освітнього та культурного рівня місцевого населення. На покращення добробуту та тривалості життя впливали: рівень медичного обслуговування, соціальні гарантії, забезпечення пенсіями, отримання виплат та пільг із державного бюджету. Ці узагальнення спільні для усіх праць та публікацій. На початку 1970-х років на практиці розвивалася економічна концепція – зміцнюється економіка держави – росте добробут народу. Її суть полягала в тому, що держава має скеровувати відповідні кошти на задоволення соціальних потреб людей: освіту, медицину, культуру, благоустрій. Український народ у нелегких умовах тоталітаризму зумів зберегти мову, культуру й одвічні духовні цінності завдяки подвижницькій роботі інтелігенції.