Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/20313
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПаска, Богдан Валерійович-
dc.date.accessioned2024-09-18T10:39:44Z-
dc.date.available2024-09-18T10:39:44Z-
dc.date.issued2023-11-
dc.identifier.citationПаска Б. Діяльність КДБ щодо недопущення взаємозв’язків між українськими дисидентами та діаспорними організаціями в середині 1970-х рр. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки. 2023. Т. 34. № 4. С. 58–64. DOI https://doi.org/10.32782/2663-5984/2023/4.10.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/20313-
dc.description.abstractМетою статті є комплексний аналіз діяльності Комітету державної безпеки (КДБ) щодо переривання контактів між українським дисидентським середовищем та емігрантськими організаціями в середині 1970-х рр. Основою джерельної бази статті є раніше засекречені матеріали Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ). Методологічною основою статті виступили принципи об’єктивності, історизму, всебічності, наступності, а також комплекс загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Автор приходить до висновку, що контакти і взаємозв’язки між українськими дисидентським середовищем та еміграційними організаціями в баченні КДБ були одним із ключових факторів продовження функціонування на території Української РСР руху спротиву радянському режиму. У середині 1970-х рр., у рамках цілеспрямованої кампанії КДБ щодо посилення тиску на український дисидентський рух, значні зусилля спецслужби було спрямовано саме на недопущення контактів його учасників із представниками діаспори. Діяльність працівників КДБ у цьому руслі координувалася і спрямовувалася безпосереднім керівництвом спецслужби в особі голови КДБ СРСР Юрія Андропова та голови КДБ при Раді Міністрів Української РСР Віталія Федорчука. Усі заходи працівників КДБ можна поділити на відкриті та секретні. Найбільш важливу роль під час перехоплення каналів зв’язку між дисидентами та діаспорою виконували таємні агенти КДБ. Вони часто під виглядом дисидентів заводили знайомства з туристами із числа української еміграції. У такий спосіб зав’язувалися передумови для розгортання оперативних ігор КДБ із діаспорними організаціями, які могли тривати роками або й десятиліттями. Допоміжними методами були прослуховування помешкань українських дисидентів, а також проведення в них таємних обшуків. Інформаційним прикриттям зусиль КДБ були спеціально організовані кампанії щодо дискредитації в діаспорному середовищі як окремих дисидентів, так і всього українського руху спротиву.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectУкраїнський дисидентський рухuk_UA
dc.subjectУкраїнська діаспораuk_UA
dc.subjectКомітет державної безпеки (КДБ)uk_UA
dc.subjectРадянський режимuk_UA
dc.subjectТаємні агентиuk_UA
dc.subjectГенеральний погром 1972-1973 рр.uk_UA
dc.titleДіяльність КДБ щодо недопущення взаємозв’язків між українськими дисидентами та діаспорними організаціями в середині 1970-х рр.uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті та тези (ФІПМВ)



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.