Вчимося жити разом. Ключовий освітній виклик нашого часу

Abstract

Прагнення навчитися жити разом / з іншими вважається ключовим освітнім викликом нашого часу; викликом, від якого ми не можемо відмежуватися, оскільки це є обов'язковим завданням для всіх без винятку. На основі матеріалів деяких міжнародних організацій - зокрема, ЮНЕСКО та Ради Європи - автор зосереджує увагу на необхідності навчати людей жити разом у культурі прав людини. Автор представляє безстрокову програму ЮНЕСКО “Освіта для всіх” як спосіб жити разом і розглядає інклюзивну освіту, забезпечення якості освіти, інтегральну освіту та освіту для підтримки солідарності як шлях до майбутнього, а також міжкультурну освіту як стратегію спільного життя. Автор підсумовує, підкреслюючи, що ці перспективи, а отже, і та ж сама “Освіта для всіх”, повинні стати на шлях навчання любові, щоб досягти успіху, звертаючись до найбільш вразливих верств суспільства, включаючи біженців, які постраждали від війни, стихійних лих і бідності. Це постає як глобальний виклик сьогодення, якого бракує у вже досліджених перспективах, і який, здається, рідко враховується поза католицькими колами. Зважаючи на теперішні обставини, які супроводжуються не лише війнами та організованим насильством, а й грандіозною кліматичною катастрофою, сьогодні вкрай важливо наново відкрити глибинну сутність освіти та педагогічного споглядання, яке просвітлює освітні зусилля, дотримуючись людської гідності. Безсумнівно, перспективи подальшої діяльності пов'язані з прищепленням принципів спільного життя з раннього дитинства, сповідуванням демократичних цінностей, сприяння толерантному співіснуванню, миру і солідарності, поважаючи і просуваючи фундаментальні права всіх людей. Незважаючи на складні ситуації, які спостерігаються в усьому світі, це бачення може здатися недосяжною утопією, але воно залишається важливою метою на майбутнє.