Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/18921
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГулянич, Юрій Миколайович-
dc.date.accessioned2024-02-28T09:34:50Z-
dc.date.available2024-02-28T09:34:50Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationГулянич Ю. Композитор Богдан Котюк: від неофольклоризму до академізму. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / [редактори-упорядники М. Пантюк, А. Душний, І. Зимомря]. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2022. Вип. 47. Том 1. С. 89–94.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/18921-
dc.description.abstractУ статті розглядається творчість сучасного українського композитора Богдана Котюка. Вагоме місце в такому самобутньому явищі займає народний інструментарій. Твори для сопілки, бандури й ансамблеві композиції за участю українського народного інструментарію розглядаються з позиції співвідношення академічного мистецтва із сучасним трактуванням фольклору, що отримало назву неофольклоризм. Неофольклоризм як естетична течія першої половини 20 століття, став одним із проявів гуманізації пошуків авангардистської культури. Це дозволило за збереження професійно витонченого ставлення до новітнього фонізму й ролі в ньому окремих музичних інструментів одухотворити абстрактність мислення живим ковтком ранніх форм музичного мистецтва (Харнонкурт, 2002). Зміна естетичних орієнтирів у ході історичного розвитку музичного мистецтва жодним чином не виключає постійне й послідовне дослідження процесу музичного мислення (Адорно, 2001). Еволюція такого процесу має два полюси: на вістрі одного лежить фольклор, а другого – академічне мистецтво. Академізація в такому випадку означає зміну мислення та самої творчості. На переході від фольклорного до академічного мистецтва тримається весь розвиток людського мислення. Яскраві фольклорні образи, що взяті композитором Котюком на озброєння разом із народними текстами, супроводжуються низкою переосмислень від двозначності до повного сюрреалізму. Такий підхід композитора Богдана Котюка варто класифікувати як один із найяскравіших проявів неофольклоризму, а поруч із багатою семантикою змістовності привертають до себе увагу новаторством технічні й виразово-колористичні прийоми творення музичної фактури для бандури з перемикачами конструкції Василя Герасименка. Така хрестоматійна добірка засобів сучасної виразовості на бандурі дає право трактувати інструмент як цілком академічний.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectнеофольклоризмuk_UA
dc.subjectмузична думкаuk_UA
dc.subjectнародні музичні інструментиuk_UA
dc.subjectсопілкаuk_UA
dc.subjectбандураuk_UA
dc.subjectкомпозиторuk_UA
dc.subjectБогдан Котюкuk_UA
dc.titleКомпозитор Богдан Котюк: від неофольклоризму до академізмуuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті та тези (ННІМ)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Стаття (1).pdf347.88 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.