Розправа радянських спецслужб над художником Опанасом Заливахою в середині 1960-х рр.

Abstract

Метою статті є висвітлення процесу судової розправи над українським художником Опанасом Заливахою в 1965–1966 рр. Основою джерельної бази дослідження стали матеріали кримінальної справи О. Заливахи із Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ) в Івано-Франківській області. Використано також документи із ГДА СБУ у м. Києві, а також особисті спогади дисидента. Методологічною основою статті виступили принципи об’єктивності, історизму, всебічності, наступності, а також комплекс загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Наукова новизна до- слідження полягає в тому, що дана проблема досі не стала предметом повноцінного вивчення в сучасній українській історіографії. Автори приходять до висновку, що основними причинами арешту О. Заливахи наприкінці серпня 1965 р. стали його світоглядна позиція, пов’язана із зацікавленням і популяризацією української мови, культури та історії, а також входження до кола митців-шістдесятників і активне поширення самвидавної літератури. Серед обвинувачень, які були висунуті заарештованому, варто виділити поширення виданої за кордоном літератури діаспорного походження, самвидавних статей, зберігання магнітофон- них записів українських національних пісень та віршів поетів-шістдесятників, написання спрямованого проти зросійщення памфлету, а також виготовлення подарункової таблички із зображенням тризуба. Поведінка О. Заливахи під час слідства була досить сміливою й гідною. Художник намагався не давати компрометуючих показів на своїх друзів, брати вину на себе, часто взагалі відмовлявся спілкуватися з працівниками КДБ. Слідчі використовували проти заарештованого моральний і психологічний тиск, а також покази його колег та близьких знайомих. Зрештою, під час закритого судового процесу О. Заливаха змушений був частково визнати себе винним. Виступи художника в ході судових дебатів свідчать про те, що його погляди на національне питання залишилися незмінними. За свою незламну поведінку О. Заливаха отримав від радянського правосуддя один із найбільш жорстких вироків періоду репресій середини 1960-х рр. – 5 років позбавлення волі. Перспективними напрямами подальших досліджень життя та діяльності О. Заливахи є всебічний і комплексний аналіз періоду перебування художника за ґратами, а також висвітлення його дисидентської активності після звільнення з ув’язнення в 1970-х рр.